Back
🕵️♂️🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Кримінальне провадження №42025000000000468 проти компанії Vyriy Industries має всі ознаки резонансної справи воєнного часу: мільярдні оборонні контракти, десятки обшуків за одну ніч, суд, який двічі відмовив слідству. Але за майже місяць після перших слідчих дій ця справа встигла продемонструвати не лише масштаб можливих зловживань у сфері оборонних закупівель, а і дещо інше — наскільки крихкою може бути координація між правоохоронними органами, коли одна установа перекладає відповідальність на іншу, а суспільство залишається без відповіді, хто саме і за що відповідає.
Що саме розслідується
7 липня ДБР провело понад сорок обшуків за адресами, пов'язаними з компанією Vyriy Industries — одним з найбільших українських виробників дронів, її власником Олексієм Бабенком, членами його родини та підрядниками-фізичними особами-підприємцями. Формальна підстава — кримінальне провадження №42025000000000468, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками одразу трьох злочинів: заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК), легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК), і службове підроблення документів (ч. 2 ст. 205-1 КК).
За версією слідства, йдеться про штучне завищення закупівельних цін на безпілотники за контрактами з Агенцією оборонних закупівель на загальну суму близько 6,95 мільярда гривень, укладеними протягом 2025 року. Державна служба фінансового моніторингу звернула увагу на мережу з понад 150 фізичних осіб-підприємців — за наявними публікаціями, серед них є майстри нігтьового сервісу, студенти й продавці магазинів — через яку, за цими даними, пройшло близько 197 млн гривень операцій із ознаками легалізації коштів4. Під час обшуків у офісі компанії вилучили готівку в сумі 32 млн гривень, яку в компанії пояснили коштами для виплати заробітної плати, а також особисті кошти власника компанії.
Чому це ДБР, а не НАБУ чи Нацполіція
Розподіл підслідності між правоохоронними органами України — не бюрократична формальність, а конституційно значуща межа: від того, хто веде провадження, залежить, які процесуальні інструменти застосовуються, хто санкціонує негласні слідчі дії і зрештою хто відповідає перед судом за якість доказів. Державне бюро розслідувань розслідує кримінальні правопорушення, вчинені, зокрема, вищими посадовими особами та у сферах, віднесених до його компетенції законом — включно зі зловживаннями у сфері оборонних закупівель, які не мають ознак корупційних злочинів у розумінні антикорупційного законодавства; саме тому справу веде ДБР, а не Національне антикорупційне бюро, юрисдикція якого обмежена корупційними правопорушеннями вищих посадових осіб держави. У самій справі Vyriy Industries і Олексій Бабенко проходять як свідки, а не підозрювані — і за оприлюдненою інформацією, це узгоджується з тим, що предмет провадження стосується дій, підслідних саме ДБР, а не корупційних схем у класичному розумінні.
Ця юрисдикційна логіка мала б працювати як гарантія системності. Натомість практика останніх тижнів у суміжному, але тісно пов'язаному сюжеті — погрозах журналістам видання «Бабель», співвласником якого є той самий Олексій Бабенко, — показала, наскільки легко чітка юрисдикційна схема на папері перетворюється на перекидання відповідальності на практиці.
Продовження далі...
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись
