У Харкові знесли пам’ятник Олександру Невському, який зігував "русскому міру"

У Харкові знесли пам’ятник Олександру Невському, що був встановлений на вулиці Академіка Павлова.

Про це вранці в четвер, 19 травня, повідомив блоґер і громадський активіст Олександр Рудоманов, пише онлайн-газета "ПолітАрена".

Пам’ятник був споруджений влітку 2004 року і встановлений в серпні 2004 року, під час святкування 350-річчя Харкова.

Його розташували у сквері навпроти Олександро-Невського храму РПЦвУ (так званої УПЦ МП) і Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 15. Скульптор – Сейфаддін Гурбанов.

Олександр Невський (близько 1228-1232, Переславль-Залєський – 14 листопада 1263, Городець) – князь новгородський (1236-1240,1241-1252, 1257-1259), псковський (1242), великий князь володимирський (1252-1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Син Ярослава Всеволодовича, правнук Юрія Долгорукого.

Прославився завдяки т. зв. перемогам у Невській битві та битві на Чудському озері. Канонізований Московитською православною церквою у лику “благовірний”. Образ Олександра Невського часто використовується московитською владою з пропаґандистською метою ще з часів Петра І.

Щодо Олександра Невського як київського князя, то немає жодних доказів, що він взагалі коли-небудь бував у Києві. Титулярно він був київським князем, отримавши ярлик на княжіння в Орді. Але, цілком імовірно, правив Києвом, чи тим, що від Києва залишилося, не виїжджаючи з Володимиро-Суздальщини та Новгородщини.

Взагалі, дуже багато з того, що про цього князя розповідають, насправді є історичними мітами, які складалися впродовж сторіч, мітами инколи з протилежним змістом, які складалися з пропаґандистською метою.

Тому зараз в Україні Олександра Невського сприймають, перш за все, не як історичну постать, а як образ російської пропаґанди. Ставлення до нього майже як до Андрія Боголюбського, який спалив Київ.