Президент Федеральної академії політики безпеки ФРН: Росія - найбільша загроза для безпеки Європи в осяжній перспективі

Вольф-Юрґен Шталь є першим діючим кадровим офіцером на посаді президента Федеральної академії з питань безпекової політики ФРН (BAKS) – ключової інституції, яка формує стратегічне мислення німецьких політичних, військових та адміністративних еліт. Генерал-майор Бундесверу з багаторічним досвідом роботи в структурах НАТО, він очолив академію у час, коли Берлін переосмислює підходи до безпеки та роль Німеччини в Європі на тлі загрози з боку РФ.

Власний кореспондент Укрінформу поспілкувався з генерал-майором Шталем про те, чи перетворився "Zeitenwende" – "злам часів", проголошений після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, – на реальний злам у безпековій політиці Берліна, або ж залишається переважно риторикою. Президент BAKS також розповів, як Берлін протидіє гібридній війні Росії і чому досі не постачає Україні ракети Taurus.

Окремо – про ризик переходу Москви від гібридної агресії до прямого удару по НАТО, скорочення американської військової присутності в Європі та роль України у новій архітектурі європейської безпеки.

"ГОТОВНІСТЬ ДО ВІЙНИ" ТЕПЕР У ЦЕНТРІ НІМЕЦЬКОГО БЕЗПЕКОВОГО ДИСКУРСУ

- Пане генерал-майоре, ви перший кадровий офіцер на чолі Федеральної академії з питань політики безпеки. Чи можна ваше призначення розглядати як сигнал того, що німецька безпекова політика набуває більш мілітаризованого характеру? Чи означає це, що експертиза Бундесверу матиме більшу вагу при ухваленні політичних рішень у Берліні?

- Я є першим діючим офіцером, який має честь обіймати посаду президента Федеральної академії безпекової політики. Керівництво цією Академією здійснюється на ротаційній основі між міністерством закордонних справ і федеральним міністерством оборони. Цього разу мій міністр вирішив, що цю функцію може взяти на себе діючий генерал.

Експертиза як така не є новою – і відставний адмірал чи генерал, перебуваючи на посаді президента, також привносив військову експертизу. Те саме стосується і цивільних службовців із міністерства оборони, яких направляють до Академії.

Змінилося інше – сприйняття таких понять, як обороноздатність, боєздатність або – термін, запроваджений нашим міністром, – "готовність до війни" (Kriegstüchtigkeit). Ці теми сьогодні перебувають у значно більшому фокусі уваги.

- У цьому контексті, чи відбувся так званий “Zeitenwende” – "злам часів" – у свідомості політиків і суспільства в Німеччині, чи все ще зберігаються тенденції повернутися до того, як було раніше?

- Передусім постає питання, чи всі розуміють під "Zeitenwende" одне й те саме? Якщо виходити зі слів тодішнього федерального канцлера – "відтепер ми живемо в іншому світі", – то очевидно, що рамкові умови безпеки, особливо в Європі, кардинально змінилися. Я вважаю, що це широко усвідомлено і сприйнято.

Федеральний уряд також чітко усвідомлює: ми маємо стати більш стійкими, зокрема до гібридних атак, які вже відбуваються. І ми маємо бути здатними до оборони, щоб через зміцнення обороноздатності запобігти відкритому військовому конфлікту, передусім із Росією.

Адже на осяжну перспективу Росія залишається найбільшою загрозою для безпеки в Європі. Україна відчуває це на власній шкурі, якщо можна так висловитися.