Back
Виправдана за шпигунство, але засуджена за «глорифікацію»: суд Черкас виніс вирок жінці, чиї розмови з сином у Москві зливали в «ДНР»
Соснівський районний суд міста Черкаси виправдав жінку від звинувачень у передачі інформації про розташування українських військових.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 30 березня.
Обвинувачена є жителькою села Приморське Вилківської міської громади Одеської області і має прізвище Руська. Протягом вересня-жовтня 2023 року громаду обстрілювали збройні сили РФ.
Як зʼясувалося, жінка в цей час спілкувалася по телефону зі своїм сином Сергієм, який проживає у Москві. Одного разу вона йому написала, що десь у склад прилетіло і ще трохи і пів Вилково знесло би. Одразу після цієї розмови Сергій Руський написав Еударду Басуріну, який із 2014 року бере участь у терористичній організації «ДНР» і був відомий як заступник начальника і прессекретар «народної міліції». У своїх повідомленнях Руський закликав повторити обстріли певних позицій: «Люди из Вилково говорят что ещё бы чуть чуть и пол города бы снесло. Нужно повторять туда же. Склад был маленький…».
Через тиждень мати повідомила синові, що в Вилково багато «америкосів» і що вони їздять на автобусах із хрестами. Він одразу передав Басуріну, що в Вилкове помічені іноземці.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Наступного жінка розповіла синові, що була в бабусі і бачила багато легкових автомобілів військових і один надувний човен, більше частина військових поїхала на бази відпочинку, а інші в Вилкове. Син того ж вечора написав Басуріну, що в Приморське приїхали нові військові і, можливо, це ГУР.
9 листопада 2023-го підозрювана збиралася їхати автобусом до Молдови і звідти летіти до Москви. Але слідчі СБУ дізналися про цей план і затримали її напередодні. У телефоні жінки знайшли електронні квитки на автобус і літак.
Підозрювана провела в СІЗО без місця один рік. Вона звільнилася під заставу в пів мільйона гривень.
У судовому засіданні вину не визнала. Розповіла, що її два сини і чоловік із 2013 року проживають за кордоном. Але відносини у них хороші і вони можуть телефонувати їй раз на день. Син, дійсно, мешкає у Москві, але у військовій формі вона його ніколи не бачила.
Суд у підсумку вирішив, що прокурор не довів злочинного умислу і змови між матірʼю і сином.
Як написано в вироку, не доведено, що обвинувачена діяла з усвідомленням наслідків своїх дій і мала конкретну мету щодо передачі інформації державі-агресору або її представникам. Суд вважає, що з записів розмов чітко вбачається, що жінка не збирала відомості, не передавала “результат розвідки” чи “координати”, а говорила про випадкові речі — побут, рибалок, чутки про “прильоти”. На думку суду, не встановлено чіткого причинно-наслідкового звʼязку між розмовами з сином та обстрілами, які відбувалися в цей час. Для встановлення вини обвинуваченої суд хотів побачити конкретні докази того, що розмова справді спричинила або суттєво вплинула на ворожі обстріли.
Згідно з обвинувальним актом, інформація про розташування військових на території громади в відкритому доступі не розміщувалася. Але зʼясувалося, що про діяльність військової частини на ділянці кордону, яка охоплює Вилкове, повідомлялося на офіційному сайті Державної прикордонної служби України.
Окрім того, в провину жінці ставили те, що в телефонній розмові зі знайомою вона хвалила президента РФ Путіна. «…Ты скажи вот спасибо, что путин у руля, а не другой, если бы был какой-то другой, п-ц бы был Украине, вот так бы залетели, снесли бы с лица земли и улетели. Это вот скажите спасибо, что вот этот вот человек закона, законник полный, по закону и не хочет бомбить», — говорила вона.
У цій частині суд визнав її винною в глорифікації особи, яка здійснює збройну агресію проти України.
Також у матеріалах справи є запис слів обвинуваченої, як вона заперечує факт існування України як незалежної держави, пояснюючи це відсутністю документів та офіційно підтверджених кордонів: «Украина же до сих пор находится в ссср. Вот нет уж документов у Украины», «Я вообще сейчас не понимаю, а чего вот путин не поднимает эти документы, что нету Украины, нету республики Украины. Она в составе была СРСР… Украина не вышла из состава ссс, поэтому у неё нету и границ».
Прокурор стверджував, що таким чином жінка заперечувала збройну агресію РФ проти України. Але суд із цим не погодився.
«У цьому епізоді зафіксована приватна побутова розмова, під час якої висловлюються помилкові судження щодо подій набуття Україною незалежності у 1991 році та радянського минулого держави. Ці висловлювання не містять аргументів на легітимацію або заперечення окупації частини території України з 2014 року.
Також обвинувачення не надало жодного належного доказу, що ця розмова велася в публічному просторі або була поширена іншим особам з наміром впливу на громадську думку… Це не твердження правового характеру, це питання, сумніви, рефлексії, які демонструють заплутаність, необізнаність, імовірно навіяну дезінформаційними наративами та стосуються подій набуття Україною незалежності в 1991 році, а не оцінки подій 2014 року чи пізніше. Фрази є емоційними, неструктурованими, у формі питань та сумнівів, а не декларацій або пропаганди», — написано в вироку.
У підсумку за глорифікацію Путіна жінку засудили до 2 років пробаційного нагляду, а за іншими епізодами визнали невинуватою.
Document: PDF proof of the original version of the news item "Виправдана за шпигунство, але засуджена за «глорифікацію»: суд Черкас виніс вирок жінці, чиї розмови з сином у Москві зливали в «ДНР»". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: ANTIKOR.
