Урок «Міндічгейту»: Посол ЄС назвала перезавантаження держкомпаній головним запобіжником корупції

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

І в Україні, і за кордоном побутує уявлення, що боротися з корупцією — це оголошення підозр, відкриття справ й ув’язнення, відзначає посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, додаючи, що тим часом люди, які займаються питаннями розвитку, вважають, що найефективніший спосіб протидіяти їй — закрити простір, у якому ця корупція виникає.

Під час інтерв’ю редакторці відділу економіки ZN.UA Юлії Самаєвій вона зазначила, що у випадку з «Міндічгейтом» головне, що зробив уряд — це за шість місяців за допомогою партнерів перезавантажив енергетичну сферу, тобто управління всіма великими державними енергокомпаніями.

«Це справді дуже-дуже значне досягнення, на мою думку, адже саме воно має запобігти майбутнім проблемам в енергетичному секторі», — пояснила Матернова.

Вона погоджується, що потрібно також притягти винних до відповідальності — «це окремий напрям роботи». Але є ще один важливий вектор, про який, на її думку, мало говорять — кроки, що дають змогу запобігати майбутнім корупційним скандалам.

«Я переконана, що повне перезавантаження корпоративного управління в державних підприємствах, включно зі змінами в їхніх статутах, — це були дуже важливі антикорупційні кроки. І процес відбувся насправді дуже швидко», — зауважила вона, додаючи, що ЄС рішуче підтримує український антикор, надаючи технічну допомогу через різні проєкти та консультуючи.

Матернова вважає, що іноді занадто великий акцент робиться на короткостроковій перспективі, тоді як розвиток ніколи не буває лінійним процесом — він відбувається хвилеподібно. Це, продовжує вона, видно на траєкторії реформ верховенства права та антикорупційних реформ в Україні.

«Це — надзвичайний послужний список, який лише розширюється після подання Україною заявки на членство в ЄС. Наголошу, багато цих реформ відбулися після 2022-го, під час повномасштабної війни, у найважчі часи. Так, нещодавно було певне уповільнення. Втім, зараз Рада знову активна, — відзначає вона. — Понад те, я вважаю, що якщо в чомусь ми і є надто суворими, то саме у питаннях верховенства права та антикорупційної політики. Тож я не бачу застосування якихось м’якших підходів у цих питаннях».

Фото обкладинки з вільних джерел інтернет / посол ЄС в Україні Катаріна Матернова