Політично важливим персонам на замітку: Нацбанк назвав 13 причин, через які банки до них мають почати ставитися з підозрою

Політично важливим персонам на замітку: Нацбанк назвав 13 причин, через які банки до них мають почати ставитися з підозрою

НБУ зажадав від фінансистів (банки + небанківські фінустанови) активно впроваджувати новий закон щодо фінмоніторингу (№ 3419-IX), ухвалений наприкінці 2023 року, присвячений публічним діячам (PEPs) та їхнім близьким — народним депутатам, міністрам, суддям, політикам тощо.

Темі фінмоніторингу присвячено нового листа Національного банку №25-0005/9103, у якому НБУ вимагає від підопічних розробити для публічних осіб спеціальні скоринги. Такі автоматизовані системи збору/обробки інформації застосовуються для оцінок операцій масового клієнта (всіх фізосіб), але регулятор хоче, щоб PEPs створили окремі алгоритми, розраховані їх специфіку — для швидкого виявлення підозрілих чи потенційно ризикованих операцій.

У зв’язку з цим Нацбанк сформулював 13 ознак, що підвищують ризиковість операцій публічних осіб:

1. Концентрація значних активів у членів сім’ї чи пов’язаних осіб громадського діяча. Історії, коли високопоставлені призначенці не хочуть «світити» якісь активи та записуються на близьких.

2. Наявність інформації у відкритих та публічних джерелах, яка може вказувати на високий ризик проведення підозрілих фінансових операцій (діяльності), у тому числі щодо корупційних правопорушень. Тобто банкіри почнуть стежити за публікаціями ЗМІ щодо корупційних звинувачень, підозр і розслідувань, і суворіше ставитимуться до операцій клієнтів, які опинилися в центрі таких інформаційних скандалів.

3. Використання корпоративних механізмів для приховування факту власності над активами.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

4. Використання посередників, якщо це звична практика клієнта. Або коли є привід думати, що цей посередник використовується для прикриття активів/операцій PEP.

5. Наявність безпосереднього доступу (через членів сім’ї/пов’язаних осіб) до бюджетних коштів, а також до їхнього розподілу/контролю.

6. Наявність контролю за дозвільними органами або впливу на надання документів дозвільного характеру, у тому числі ліцензій.

7. Наявність прямої чи опосередкованої можливості контролювати діяльність, спрямовану на виявлення або запобігання відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, запобіганню корупції.

8. Надання вирішального впливу на діяльність фінустанови, контроль над ним – опосередковано або через посаду.

9. Діяльність, пов’язана із торгівлею зброєю чи оборонно-промисловим комплексом.

10. Діяльність, прямо чи опосередковано пов’язана з публічними закупівлями, у тому числі й оборонними.

11. Діяльність, пов’язана із виконанням проектів інфраструктурного розвитку за рахунок коштів державного/місцевих бюджетів.

12. Здійснення повноважень, пов’язаних із приватизацією державного та комунального майна, земельних ділянок.

13. Здійснення повноважень, пов’язаних із призначенням на посади у держорганах/органах місцевого самоврядування, прийняттям законів, нормативно-правових і розпорядчих актів, судових рішень.

Уся ця діяльність, звичайно ж, не заборонятиметься. Банкіри не зможуть відмовити особам з такими функціями в обслуговуванні і точно не закриватимуть рахунки за загальними ознаками.

Однак візьмуть їхні рахунки/операції під пильний контроль та повинні стежити за кожною копійкою.

У цьому ж документі Національний банк зажадав від банків запровадити щодо PEPs два додаткові індикатори, які можуть свідчити про підвищений ризик відмивання грошей:

• перший - зарахування/отримання з рахунків великих готівкових сум, за чинним законодавством це від 400 тис. грн.

• другий — купівля PEP або його рідних/близьких предметів розкоші високої вартості, у тому числі через представників.