Що означає зліт російських Ту-22МЗ, Ту-95 та МіГ-31К та скільки є часу до атаки

Що означає зліт російських Ту-22МЗ, Ту-95 та МіГ-31К та скільки є часу до атаки

Росія останнім часом посилила атаки по Україні із використанням стратегічної авіації, зокрема бомбардувальників Ту-95, Ту-22М3. При цьому зльоти ворожих МіГ-31К на кілька годин можуть паралізовувати роботу більшості установ та організацій, а подекуди ці винищувачі запускають аеробалістичні "Кинджали".

Під час підготовки матеріалу використовувалися такі матеріали: повідомлення Повітряних сил та Генштабу ЗСУ, портал Defense Express, Telegram-канал UA War Infographics, wikipedia, "Мілітарний".

Ту-22М3 і ракети Х-22

Ту-22МЗ (за кодифікацією НАТО – Backfire) – це радянський і російський дальній стратегічний бомбардувальник-ракетоносій зі змінною геометрією крила.

Призначений для ураження морських і наземних цілей крилатими ракетами та авіаційними бомбами. Може нести ядерну зброю.

Основні модифікації, в яких будувався літак, дві:

Ту-22М2, який вироблявся з 1972 по 1984 рік і був знятий з озброєння в середині 1990-х років,

у модифікації Ту-22М3 почав вироблятися з 1978 по 1993 рік, експлуатується й до тепер.

Це розробка ОКБ О.М. Туполєва, що вироблялася на Казанському авіаційному заводі імені Горбунова. Перший політ Ту-22М3 здійснив 20 червня 1977 року, а з 1978-го був запущений у серійне виробництво, яке припинилося у 1993-му. За цей період було збудовано 268 таких літаків.

Загалом Ту-22М3 створювався для ядерної війни. Цей надзвуковий бомбардувальник мав випускати відразу три надзвукові ракети Х-22, наприклад, по американському авіаносцю з відстані менш як 600 км.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Також цей літак міг нести бомби, що вільно падають, один залп яких здатен накрити площу, що дорівнює 35 футбольним полям. Крім того, Ту-22М3 може з 10-кілометрової висоти вцілити одиночною бомбою в малу споруду.

Інші характеристики:

довжина – 42 м;

висота – 11 м;

розмах крила – від 23,3 до 34,3 м (залежно від кута стріловидності);

злітна маса – 112 т;

максимальна швидкість – 2300 км/год;

практична стеля – 13 300 м;

дальність польоту – 6800 км;

екіпаж – 4 особи.

Ракети Х-22

Ракета Х-22 призначена для ураження авіаносців і авіаносних ударних груп за допомогою ядерної (спеціальної) або фугасно-кумулятивної (конвенційної) бойової частини.

Переважно пропонувалася в ядерному виконанні й мала велику похибку. Однак за умови наведення на велику ціль кругове відхилення у 200-300 метрів не має великого значення і гарантує 100% ураження. Для ударів по Україні окупанти застосовують ракети з фугасно-кумулятивною (неядерною) боєголовкою.

Далекобійність цих ракет дозволяє Ту-22М3 завдавати ударів, не заходячи в радіус дії протиповітряної оборони України, що є суттєвою проблемою, але випадки ураження цих бортів все ж були.

Радіолокаційна система наведення цих ракет настільки примітивна, що може захопити на фоні землі лише об’єкт типу "окремі промислові споруди". Тобто навіть у СРСР розуміли, що реальна ефективність Х-22 для удару по містах, з військової точки зору, близько нульова.

Цю ракету дуже важко перехопити. Спочатку вона підіймається на висоту 22,5 км, розганяючись до 4 Махів (понад 4 000 км/год), а на термінальній ділянці атакує під кутом на швидкості 2 Махи (понад 2 000 км/год). Дальність пуску Х-22 складає близько 500 км, на практиці ця дальність ще менша через необхідність захопити радаром ціль. Тому найефективнішим засобом протидії ракетам Х-22 є збиття самих носіїв винищувальною авіацією.

Як наголошували раніше у Генштабі ЗСУ, попри те, що політ літаків Ту-22М3 у бік державного кордону України вдається виявити заздалегідь, час польоту ракети до об’єкта ураження складає лічені хвилини. Тому часу на перехід в укриття після пуску ракети залишається обмаль.

Зауважимо, що під час повномасштабної російсько-української війни Х-22 стала знаряддям численних воєнних злочинів, скоєних окупантами, зокрема: ракетний удар по торговельному центру Riviera в селі Фонтанка неподалік Одеси, по ТЦ "Амстор" в Кременчуці, по житловому будинку в Сергіївці та у м. Дніпро та інші.

Ту-95 та ракети Х-101, Х-555, Х-55

Ту-95 (за кодифікацією НАТО – Bear) – стратегічний бомбардувальник-ракетоносець, розроблений та прийнятий на озброєння в СРСР у 1950-х роках (серійне виробництво Ту-95 у базовій версії стартувало ще в 1954 році, а служба почалась ще в 1956 році. Але між "базовим" Ту-95 і Ту-95МС лежить 30 років виробництва та різного роду вдосконалень, близько 10 серійних модифікацій).

Головним завданням Ту-95 було ураження стратегічних об’єктів глибоко в тилу ворога. Пізніше Росія випустила новіші версії цього літака – Ту-95МС та Ту-95МСМ, а також Ту-160.

З відкритих джерел відомо, що до 2021 року Росія мала близько 60 літаків Ту-95МС. Видання Defense Express зазначає, що реальна кількість цих стратегічних бомбардувальників у РФ значно менша.

Фото: російські стратегічні бомбардувальники-ракетоносці Ту-95МС (Getty Images)

Інші характеристики:

екіпаж: 7 осіб;

довжина: 49 м;

площа крила: 290 кв. м;

максимальна швидкість: 830 км/год;

практична дальність: 10 500 км;

максимальне бойове навантаження: 20 800 кг.

Ракети Х-101, Х-555, Х-55

Наразі російська армія має на своєму озброєнні Ту-95МС та Ту-95МСМ. Якщо перший може нести до 6 ракет Х-555 на внутрішніх вузлах підвіски, а також пускати ракети Х-55, то новіший Ту-95МСМ може вже нести й більш сучасну крилату ракету, таку як Х-101.

Головна особливість цього літака та ракет, які він запускає, полягає у тому, що вони можуть летіти тисячі кілометрів. До прикладу, дальність польоту Х-555 і Х-55 – до 2500 км, а Х-101 – до 5000 км. Остання розвиває швидкість до 720 км/год.

Традиційно перед атакою цими ракетами моніторингові групи й офіційні інформаційні ресурси Повітряних сил ЗСУ сповіщають, що з аеродрому "Оленья" в Мурманській області РФ зафіксовано зліт енної кількості стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Це означає, що в українців є вдосталь часу перейти в укриття, поки ці літаки досягнуть рубежів пуску й, відповідно, здійснять ці пуски і коли сама ракета (не) долетить до цілі.

За оцінками експертів, йдеться про приблизно 1-1,5 год. Тобто коли говорять "пуск Х-101" – то через годину-півтори вони будуть у повітряному просторі України. Тож є час, щоб зреагувати.

Зауважимо, що крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55 Україна може збивати наявними засобами ППО. Єдине, що не слід відкидати шкоди, якої можуть завдати уламки.

МіГ-31К і "Кинджали"

МіГ-31 (за кодифікацією НАТО – Foxhound) – це радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.

Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.

Сьогодні цей літак призначений для перехоплення та знищення повітряних цілей на малих, середніх і великих висотах. Він може працювати в будь-який час доби та за будь-яких погодних умов.

Винищувач має чималу кількість модифікацій. Але варто зосередитися саме на МіГ-31К, який після повномасштабного вторгнення Росія часто використовує як інструмент терору задля залякування населення України та провокування тривалих тривог.

Фото: винищувач МіГ-31К і ракета "Кинджал" (wikipedia.org)

Зауважимо, що на перших етапах тривоги взагалі були по 20 хвилин, бо тоді у ВКС РФ відпрацьовували лише зліт та посадку МіГ-31К. Потім російські льотчики почали навчальні польоти протягом 1,5 годин. Але восени минулого року росіяни часто почали вдаватися до дозаправлення літака в повітрі, що збільшувало час перебування у небі цієї машини. Через що президент Володимир Зеленський доручав знайти рішення, щоб кількагодинні польоти МіГів не паралізували всю Україну.

І хоч точні характеристики саме МіГ-31К залишаються нерозголошеними, але цілком можливо взяти за основу параметри звичайного МіГ-31. І в офіційних характеристиках від Міноборони РФ зазначено, що максимальна тривалість польоту МІГ-31 з підвісними баками складає 3,6 години, з дозаправленням у повітрі – 7 годин.

Інші характеристики

Маса порожнього: 21 820 кг;

Максимальна злітна маса: 46 750 кг;

Максимальна швидкість: 2,7 М;

Максимальна швидкість на висоті: 3000 (1500-2000 з ракетою) км/год;

Практична стеля: 20 (12-15 з ракетою) км;

Маса бойового навантаження: 3,8 тонн.

Ракети "Кинджал"

Ці винищувачі є носіями Х-47М "Кинджал" і Р-37.

Х-47М "Кинджал" – це російський гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс, за зовнішнім виглядом схожий на балістичний ОТРК "Іскандер".

Варто зазначити, що для пуску "Кинджалів" призначена саме окрема модернізація МіГ-31К. Максимальна дальність ураження комплексу з МіГ-31К – 2 тисячі км. Крім того, винищувач може нести лише одну ракету "Кинджал".

Що стосується Р-37, то це радянська ракета класу повітря-повітря великої дальності – понад 300 км.

Звернімо увагу, що ракета, "Кинджал", яку російська пропаганда називає "гіперзвуковою й невразливою для ППО/ПРО", зовсім не є такою. Адже з нею легко можуть впоратися комплекси Patriot та SAMP/T. Це було доведено в ніч на 4 травня 2023 року. Тоді українським військовим вперше вдалося збити аеробалістичний "Кинджал".

Але не слід забувати, що ця ракета несе боєголовку 500 кг і залишається дуже руйнівною зброєю.

І поганою новиною є також те, що між оголошенням про пуски цих ракет та повідомленнями про вибухи в різних регіонах минали лічені хвилини.

Автори телеграм-каналу UA War Infographics підрахували, скільки ракета "Кинджал" летить до різних міст України. Наприклад, якщо пуск відбувається з повітряного простору Липецької області РФ, то до Києва вона долетить за 3,2 хвилини, до Чернігова та Дніпра – 2,7 хвилини.

Трохи більш як 4 хвилини "Кинджал" летітиме до Вінниці – 4,1 хвилини. Старокостянтинова Хмельницької області вона дістанеться через 4,4 хвилини з моменту пуску, Одеси – через 4,5 хвилини.

До Львова, в разі пуску з Липецької області РФ, ця ракета буде летіти 5,4 хвилини. Найбільше часу, аби дійти до укриттів, матимуть мешканці Ужгорода – 6,3 хвилини.

***

Попри те, що українській ППО доволі вдало вдається боротися з російськими атаками, попри їхній масив останнім часом, все ж таки найкращим вирішенням проблеми з російським терором є знищення самих носіїв смертоносних ракет, а саме літаків ВПС РФ. Українським Силам оборони вдається збивати ворожі "пташки", а інколи й завдавати удару по аеродромах ворога, які розташовані як на окупованій території, так і у РФ.