Чому добрі люди часто не мають близьких друзів

Люди, які постійно підтримують інших та завжди готові вислухати, нерідко залишаються без близьких друзів. Психологи пояснюють це звичкою приховувати власні переживання та роками перебувати лише у ролі “слухача”.

Про це повідомляє Bolde .

У матеріалі йдеться про людей, яким першими телефонують у складні моменти. Вони вислуховують друзів, підтримують у кризах та допомагають розв’язувати чужі проблеми, однак самі рідко діляться власними емоціями.

Психологи пояснюють, що через це близькість у таких стосунках часто стає односторонньою. Інші люди відчувають емоційний зв’язок, бо багато розповідають про себе, тоді як “слухач” залишається емоційно закритим.

За словами експертів, така модель поведінки часто формується ще у дитинстві. У деяких родинах дитина змушена брати на себе роль емоційної підтримки для батьків або бути “найстабільнішою” у сім’ї.

Це явище психологи називають “парентифікацією” — ситуацією, коли дитина фактично бере на себе дорослі емоційні обов’язки. У дорослому житті така людина звикає допомагати іншим, але не просити підтримки для себе.

У результаті людина може мати багато знайомих і постійно бути потрібною іншим, але при цьому відчувати самотність та відсутність по-справжньому близьких стосунків.