Майно на 72 мільйони та «сліпий» АМКУ: як Павло Кириленко поєднує елітні статки та захист монополій

Майно на 72 мільйони та «сліпий» АМКУ: як Павло Кириленко поєднує елітні статки та захист монополій

Павло Кириленко керує Антимонопольним комітетом України — структурою, покликаною забезпечувати конкурентне середовище на стратегічних ринках. Перед цим він очолював Донецьку обласну військову адміністрацію, де опікувався бюджетними ресурсами та роботою з підрядниками. Нині його повноваження охоплюють уже загальнодержавний масштаб, а ухвалені рішення безпосередньо впливають на умови діяльності великого бізнесу. По суті, йдеться про одну з найвпливовіших посад, що визначає економічні правила гри в країні.

Майнові активи посадовця лише посилюють інтерес до його діяльності. Йдеться про майно загальною вартістю понад 72 млн грн: 7 квартир у Києві та Ужгороді площею 688,5 кв. м, будинок площею понад 220 кв. м під Києвом, 6 паркомісць і 2 гаражні бокси, 3 нежитлові приміщення та 2 земельні ділянки. Частина об’єктів оформлена на членів родини або перебуває у спільній власності, що розподіляє формальне право власності. У декларації також вказано автомобіль BMW X3, який доповнює картину значних статків.

Саме під час його роботи в Донецькій ОВА розгорнулася історія з ПП «Полі», яке отримало підряди на 414 млн грн на відновлення систем теплопостачання та водопостачання в містах області. Компанія перемогла в п’яти тендерах без конкуренції, без доведеного досвіду та без публічної фінансової звітності. Уже після укладання договорів вартість робіт було збільшено — практика, типова для коригування бюджетних контрактів під наперед визначені умови.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

На рівні державного регулятора це обертається відсутністю жорсткої реакції на дії великих гравців ринку.

У сегменті пального спостерігається синхронне зростання цін у провідних мережах, однак АМКУ не демонструє системних публічних заходів у відповідь. Така стриманість фактично лишає ринок без дієвого антимонопольного нагляду, що безпосередньо позначається на витратах бізнесу та громадян.

Водночас за період його керівництва фармацевтичний ринок зберігає високу концентрацію впливу в руках великих гравців. «Фармак» утримує міцні позиції завдяки контролю над дистрибуцією та ціноутворенням, а його продукція, попри публічні заяви, продовжує потрапляти на російський ринок через посередницькі схеми. У цій конфігурації поєднуються значний приватний капітал, досвід роботи з бюджетними потоками та контроль над регулятором, який мав би ці процеси обмежувати.