Суд відмовив компанії Кропачова в стягненні 3 мільярдів гривень з ДП «ВК "Краснолиманська"»

Суд відмовив компанії Кропачова в стягненні 3 мільярдів гривень з ДП «ВК "Краснолиманська"»

Господарський суд Донецької області відхилив позов ТОВ «Краснолиманське», пов’язаного з обвинуваченим у корупції Віталієм Кропачовим, про стягнення 3,012 млрд грн з ДП «Вугільна компанія "Краснолиманська"».

У справі № 905/169/25 (905/1262/23) суддя Наталія Величко ухвалила рішення, яким повністю відмовила підприємству в задоволенні позовних вимог.

Позивач просив стягнути зазначену суму як вартість безпідставно отриманого майна — 411 тис. тонн вугілля, яке, за його словами, ДП «ВК «Краснолиманська» незаконно видобуло з серпня 2020-го по березень 2021 року на 1-й південній лаві ухилу №1 заскидової частини пласта Із. Право на видобуток на цій ділянці, стверджувало ТОВ, належить саме йому (спеціальний дозвіл №3316 від 19.12.2003).

ТОВ «Краснолиманське» наполягало, що відповідач видобував вугілля на його ліцензійній площі без будь-яких правових підстав. Оскільки повернути вугілля в натурі неможливо, компанія вимагала стягнути його грошовий еквівалент (розрахунок виконано за Методикою №303 Мінекології). На підтвердження позову були надані акти УПД-21, довідки маркшейдера, висновок судового експерта №244 від 11.08.2023 та інші докази.

ДП «Вугільна компанія "Краснолиманська"» заперечувало позов, наголошуючи, що йдеться не про видобуте й передане позивачу вугілля, а про корисні копалини, які ще перебували в надрах і належали державі. Позивач не довів ані факту порушення своїх прав, ані наявності конкретних збитків. Крім того, Методика №303 не застосовується до відносин між двома господарюючими суб’єктами.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Міністерство енергетики та Східне міжрегіональне управління Держпраці також не підтримали позов і звернули увагу на суперечливість даних позивача щодо обсягів видобутку.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів низку ключових обставин:- точний обсяг видобутого саме з пласта Із вугілля не підтверджено;- надані документи містять суперечності та є неповними;- висновок експерта визнано сумнівним, непереконливим і таким, що має внутрішні суперечності;- судова економічна експертиза, призначена судом, не була проведена через несплату її вартості позивачем;- договори підряду №28-02/20 та комісії №05/05-1 між сторонами у спірний період фактично не виконувалися належним чином;- позивач не довів, що видобуте вугілля було його власністю і що саме дії відповідача завдали йому збитків.

Суд також зауважив, що Методика №303, якою послуговувався позивач, на момент розгляду справи вже втратила чинність і призначена для відшкодування збитків державі, а не для спорів між двома суб’єктами господарювання.

Київське ТОВ «Краснолиманське» – підконтрольна олігарху Віталію Кропачову компанія-прокладка, яка працювала на потужностях державного підприємства «Вугільна компанія "Краснолиманська"». Вона володіє спеціальним дозволом на користування надрами № 3316 від 19.12.2003 (пласти m₄₂, Із, k₅ + k₅в) та гірничим відводом.

У 2017 році Кропачов придбав контрольний пакет ТОВ «Краснолиманське» (раніше належало іншим особам). Відтоді компанія стала основним оператором видобутку на шахті «Краснолиманська», яка формально залишається державною. За даними ДБР, Кропачов і підконтрольне йому ТОВ були ключовими учасниками схеми навколо держпідприємства.

Керівництво ДП «ВК "Краснолиманська"» (за версією слідства — у змові з Кропачовим) блокувало роботу державного підприємства, створювало штучні борги та зупиняло видобуток. Через це держкомпанія не могла самостійно видобувати вугілля, а весь видобуток на її потужностях здійснювало ТОВ «Краснолиманське». Вугілля реалізовувалося через підконтрольні структури, що дозволяло виводити прибуток у приватну компанію Кропачова, тоді як державне підприємство накопичувало борги й наближалося до банкрутства. Таким чином бізнесмен, за версією слідства, накопичував кошти для майбутньої приватизації «Центренерго».

Кропачову інкримінують створення організованої злочинної групи, зловживання службовим становищем, доведення державного підприємства до банкрутства та заподіяння державі збитків на понад 2 млрд грн. У квітні 2025 року справу було передано до суду.