Символічний бруд у криниці чужої історії: як мовна деокупація стала головним завданням софт-пауер у 2026 році

Як три десятиліття поспіль Кремль використовував «м'яку силу» — від контрафактних книг та безальтернативного російськомовного софту в кабінетах чиновників до засилля імперської історичної прози — з єдиною метою: повністю ліквідувати українську ідентичність.

Кейс румунського джерела «Атілла» з мемуарів Першої світової виростає до головного символу московського вандалізму: коли імперія втрачає можливість культурно асимілювати та привласнювати чужі здобутки, вона неминуче переходить до відкритої мілітарної деструкції, спалюючи бібліотеки та намагаючись стерти навіть етнопсихологічні відмінності між народами.

Національна академія Служби безпеки України опублікувала особливе видання – «Гуманітарний вимір безпеки». Редактором цієї публікації, у якій дванадцять авторів розглядають державну безпеку у фокусі гуманітарних проблем і викликів сучасної України, є професорка Національної академії Служби безпеки України Орися Демська. Книжка є збором різнопланових студій феномену національної безпеки через призму гуманітарного знання і поєднує авторські дослідження в царині політичних, безпекових, історичних, мистецьких, лінґвістичних і літературних студій.

Пропонуємо статтю з «Гуманітарного виміру безпеки» професора Ігоря Набитовича, присвячену огляду викликів перед українським культурним простором за 35 років української незалежности, яку опублікувало видання "ЗБРУЧ".

Кожна нація, яка прагне вижити у сучасному ґлобалізованому світі, дбає про збереження та примноження своїх культурних надбань і традицій, про розширення цього культурного поля впливу – як усередині власної держави, так і за її межами. ЮНЕСКО у 2001 році ухвалила всезагальну «Декларацію про культурну різноманітність», яка чи не вперше провела законодавчий розподіл між поняттями матеріяльної та нематеріяльної культури. Додаймо, що дуже часто об’єкти матеріяльної та нематеріяльної культури важко розрізнити.

Для прикладу можна навести досвід Вільної Держави Баварія: мелодію дзвонів і соборів, і маленьких церков, особливе й неповторне їх звучання вважають безпосереднім елементом культурної спадщини місцевого ландшафту, і його можна змінювати тільки після узгоджень із місцевими громадськими та державними органами. Іншим прикладом слугуватиме імперська політика поневолення, зокрема московії стосовно України, що безпосередньо впливає на нівеляцію і нищення культури, мови, національної ідентичности, становлячи таким чином загрозу національній безпеці усього державного організму.