Банки для підтвердження доходу українців можуть почати активно запитувати у них довідки про зарплату та податкові декларації

Банки для підтвердження доходу українців можуть почати активно запитувати у них довідки про зарплату та податкові декларації

Нацбанк України став причиною нового скандалу щодо платежів громадян та фінансового моніторингу.

У п’ятницю на сторінці НБУ у Facebook було опубліковано заяву заступника голови НБУ Дмитра Олійника. Він зазначив, що банки мають самі встановлювати ліміти на платежі та інші фінансові операції для кожного клієнта, виходячи із «підтвердженого рівня доходів». Цю тему було порушено регулятором у зв’язку із запровадженням з 1 жовтня 2024 року 6-місячного ліміту на p2p-перекази в 150 тис. грн на місяць для фізичних осіб.

Ідея полягає в наступному: введені обмеження діють півроку, після яких банки вдосконалять свої вимоги щодо фінансового моніторингу та встановлять особисті ліміти для клієнтів, після чого ліміт у 150 тис. грн може бути скасований. Ось точне формулювання НБУ в офіційному повідомленні:

«З 01 жовтня почнуть діяти ліміти на р2р-перекази, встановлені НБУ. Фінальне рішення про тимчасове обмеження в 150 000 грн на місяць є тимчасовим, допоки банки не покращують свої системи фінансового моніторингу, і передбачає низку винятків, особливо для волонтерів».

При цьому варто зазначити, що Олійник використав термін «підтверджений рівень доходів клієнтів», що є дуже важливим моментом.

Цитата з офіційного повідомлення Нацбанку звучить так: «Ми рекомендуємо банкам домовитися на рівні асоціації, щоб основним критерієм для застосування лімітів був підтверджений рівень прибутків клієнтів, зазначений в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно на всьому ринку для запобігання міграції клієнтів між банками», – наголосив Дмитро Олійник.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Після початку скандалу Нацбанк оголосив, що «наразі» не має наміру вводити додаткові обмеження щодо банківських рахунків українців.

Проте заява НБУ про ліміти на основі підтвердженого доходу має велике значення. Хоча, можливо, у Нацбанку вважають, що ще не на часі відкрито обговорювати це питання, саме тому вони це спростовують.

Пояснимо суть справи.

Банки вже не перший рік вимагають у клієнтів у своїх анкетах інформацію про поточні доходи. Це справді не нова вимога. Проте заява НБУ викликала переполох через формулювання «підтвердженого рівня доходів». Більшість банків розраховують ліміти операцій з урахуванням не підтверджених, а заявлених доходів.

Клієнт в анкеті вказує свій поточний розмір прибутку, і найчастіше банк не вимагає жодних підтверджень – достатньо слів клієнта. Винятки становлять рідкісні випадки, такі як збільшення ліміту або виникнення підозр щодо операцій клієнта.

При цьому лімітування платежів та операцій українців не здійснюється прямолінійно – на рівні трохи більше заявленого доходу.

Якщо, наприклад, людина заробляє 150 тис. грн на місяць, їй дозволяють здійснювати операції не лише на 150 тис. гривень, а й набагато більше.

Наприклад, у monobank коефіцієнт становить 1:4, тобто для клієнта з доходом 150 тис. грн. дозволено проводити операції на суму до 600 тис. грн. на місяць.

Коефіцієнт 1:4 — це не єдиний стандарт для всіх банків та не прописаний у будь-яких документах НБУ. Він встановлюється політикою самого банку. Є фінансові установи, де коефіцієнт лише 1:2, тобто, якщо дохід становить 150 тис. грн, можна проводити операції лише на 300 тис. грн. І до цього ліміту входять усі операції без винятків: р2р-переклади, IBAN-переклади на фізосіб, поповнення мобільного телефону, оплата комунальних послуг тощо. Усі транзакції картами.

Але коли НБУ заговорив про підтверджений, а не заявлений доход, у банках допустили запровадження обов’язкового документального підтвердження доходів.

«Якщо від нас вимагатимуть перейти на режим, що підтверджує, нам доведеться звернутися до всіх клієнтів з вимогою надати документи, що підтверджують заявлений дохід. Інакше якщо клієнт цього не зробить, його рахунок буде заблокований до з’ясування обставин», — пояснили «Країні» в одному з банків.