Back
29 травня 2014 року загинув генерал Кульчицький.
Я особисто знав Сергія Петровича, літав з ним на вертольоті на Карачун під Словʼянськом, і саме моє відео і мої фото закарбували Генерала (саме так, з великої літери) в нашої памʼяті.
Кульчицький взяв під своє командування перших добровольців - хлопців з Майдану, і зробив з них непереможних бійців, які зупинили повзучу агресію росії на Донбасі. Серед тих хлопців був і мій син Максим Касьянов.
29 травня 2014 року мене випхали з вертольоту, на якому летів Кульчицький, через перевантаження - ми занадто багато поклали в нього б/к і води для обложеного гарнізону Карачуна.
Це врятувало мені життя. Вертольот було збито. І довгий час - я був на позиціях, без звʼязку - мої рідні і друзі вважали мене загиблим.
Зараз, за наших часів, іноді здається, що це був би не гірший варіант - залишитися в памʼяті героєм, коли бачиш, відчуваєш на собі, як наша рідна українська влада ставиться до своїх захисників.
https://youtu.be/EarvYMBQemc?si=HBOEnE-FKeq3bVrM
Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук
Фото автора
«Аргумент»
На цю тему:
Стовпи, на яких тримався і тримається фронт
Юрій Касьянов: Вбивають тих, хто має значення
Порошенко посмертно присвоил звание Героя Украины генералу Кульчицкому
