Back
25 травня 2026 року увійде в історію України як день, коли держава нарешті твердо показала, що сама визначатиме Пантеон своїх лідерів і перестає лавірувати між крапельками великої політики на догоду окремим імперським диктатам. Перепоховання очільника ОУН (м) полковника Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник направду стало символічним.
Через масовану повітряну атаку Росії на Київ подію довелося перенести на день пізніше, і таким чином вона співпала зі сторіччям з дня смерті Симона Петлюри, який власне стояв біля витоків новітньої Української армії.
Під час урочистостей на Національному військовому меморіальному кладовищі серед представників політичного естеблішменту був Володимир В’ятрович, історик, який багато працював над тим, щоб Україна формувала свою політику національної пам’яті. У 2008-2010 роках він очолював архів Служби безпеки України, що дозволило відкрити доступ до спадщини радянських спецслужб. Протягом 2014-2019 років – директор Українського інституту національної пам’яті. Сьогодні В’ятрович – депутат Верховної Ради (фракція “Європейська Солідарність”). А також автор низки публіцистичних та наукових видань, що стосуються історії України ХХ століття.
У чому різниця між Національним військовим меморіальним кладовищем і Пантеоном національних героїв? Де буде Пантеон і чи перепоховають там Бандеру? Як Росія користується будь-яким моментом, щоби вносити розбрат? Що таке “активные мероприятия” часів КДБ і як їх культивують далі? Як відбувається діалог українців з поляками та євреями?
Про все це – в інтерв’ю Володимира В’ятровича виданню “Новинарня“.
“Бандера, Коновалець, Скоропадський, Петлюра мають бути поховані в Україні”
– Перепоховання Андрія Мельника планували до Дня Героїв, який ще у 1941 році Організація Українських Націоналістів визначила 23-го травня, як вшанування пам’яті загиблих Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Миколи Міхновського, – пояснює Володимир В’ятрович. – А після перепоховання відбулося відкриття чудової виставки “Шлях героїв” в Національному музеї історії України.
Це виставка унікальних артефактів часів Української революції, особистих речей Симона Петлюри, що повернулися з Канади, де вони зберігалися понад 100 років.
Куратор виставки Богдан Патриляк зі штандартом Другого Уманського полку кінних запорожців Окремої кінної дивізії Армії УНР.
Я дуже багато в ці дні чую – “Чому саме зараз перепоховання? Війна, давайте зачекаємо, поки закінчиться небезпека”.
Але якщо ми будемо жити в режимі криївки, все ховати, тому що все під загрозою, то ми станемо слабшими. Ми маємо йти на цей ризик, тому що нам потрібна віра в те, що ми встоїмо.
На вашому сайті була чудова публікація про те, що, на жаль, з риторики керівників держави зникло слово “перемога”.
Це дуже погано. Мені не подобалася вся ця “ура-переможна” риторика початку повномасштабного вторгнення. Але інша крайність – взагалі забути про це слово в комунікаціях.
