Останнє повідомлення від жінки, яка загинула разом із онукою та правнуком під завалами в Запоріжжі: яким воно було?

Останнє повідомлення від жінки, яка загинула разом із онукою та правнуком під завалами в Запоріжжі: яким воно було?

7 листопада в Запоріжжі російська авіабомба забрала життя півторарічного Адама Бугайова, його 27-річної мами Софії Бугайової та 68-річної прабабусі Тетяни Тарасевич. Удар був завданий по чотириповерховому будинку в Комунарському районі.

Перед трагедією прабабуся надіслала рідним фото з прогулянки з правнуком, а вже через кілька годин їх не стало. Батьки Софії та її двоюрідна сестра поділилися з Суспільним спогадами про рідних, яких втратили.

З квартири, де жила родина, залишилися лише кілька речей — фотографії, чашка та листівка з відбитком ніжок хлопчика, зробленим у пологовому будинку. Ці речі знайшла Ганна Павлишина, двоюрідна сестра Софії, коли розбирали завали.

"Були завали, та просто ковшем перевозили речі, а потім на купу скидали. В якийсь момент з ковша вилетіла фотографія", – розповіла Ганна.

У квартирі, яка була повністю знищена російською авіабомбою, разом із внуком та донькою проживав батько Софії Сергій Лущай. Чоловік розповідає, що під час удару перебував на роботі, а дізнавшись про трагедію, одразу поспішив додому.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

"Я годину ходив, аж потім зрозумів, що тут нічого немає..." – сказав батько загиблої.

Юлія Тарасевич, мати Софії, розповідає, що її донька працювала перекладачкою та мріяла стати психологом, щоб допомагати людям.

На початку повномасштабного вторгнення Софія виїхала за кордон, але вже за кілька місяців повернулася до Запоріжжя, бо дуже сумувала за рідними. Саме тут вона зустріла свого майбутнього чоловіка, який на той час проходив строкову службу. Софія часто їздила до нього в Миколаїв, і у вересні 2022 року вони одружилися там. Уже в жовтні Софія дізналася, що чекає на дитину.

У вихованні маленького Адама Софії активно допомагала її 68-річна бабуся Тетяна. Вона майже щодня приходила в гості, тішилася кожному досягненню правнука й знайшла в ньому справжню радість.

"Вона мені щодня скидала відео, як він краще ходить, почав бігати. Моя мати бути світлою людиною. Не знаю, як мій батько буде жити. Я не знаю, як ми без них будемо. Я не можу зараз передати цей біль", — розповідає Юлія Тарасевич.

Лише за кілька годин до обстрілу прабабуся Тетяна разом із маленьким правнуком Адамом гуляли на вулиці. Жінка зняла відео та фото хлопчика й надіслала їх рідним. А вже за кілька годин їхні життя обірвала російська бомба.

"О 14:22 було останнє повідомлення від тещі. Вона прислала відео та фотографії Адама. А пізніше мені подзвонили, сказали, що тут щось неладно. Я кажу: "Та як? Я ж тільки що розмовляв з ними", — розповідає Сергій Лущай, батько Софії.

Софію дістали з-під завалів першою близько 23:00 чи опівночі. Спочатку її помилково ідентифікували як іншу людину, оскільки через сильні ушкодження вона була майже невпізнанною. Згодом знайшли тіла бабусі Тетяни та маленького Адама.

Софію, Адама та його прабабусю Тетяну поховали 9 листопада на одному з кладовищ у Запорізькому районі.

"Доньку з онуком в одній ямі поховали, бо вони були з мамою нерозлучні, поруч – бабусю", – розповів батько Софії.