"Похоронна королева" Києва Алла Ландар разом із Валерієм Дубілем кримінальними методами витісняє конкурентів

"Похоронна королева" Києва Алла Ландар разом із Валерієм Дубілем кримінальними методами витісняє конкурентів

Як завжди в цій країні, коли на когось починають публікувати компромат, він заявляє про те, що це – замовна кампанія з очорнення. Те ж саме відбувається і з власницею великого похоронного бізнесу Аллою Ландар, яка після серії дуже неприємних для неї матеріалів заявила, що все це – неправда і зроблено з метою забрати в неї бізнес.

У цій країні можливі обидва варіанти – і те, що це дійсно кампанія з очорнення, і те, що всі викривальні матеріали – чистісінька правда. Що ж, спробуємо розібратися. По-перше, з’ясуємо, хто така Алла Ландар. Це – власниця трьох приватних фірм з однаковою назвою «Петро Великий». Одна зареєстрована в Києві, інша – в Фастові, третя – в Хотові. Названі вони, як стверджує Алла Ландар, на честь батька. Усі вони займаються похоронним бізнесом. Окрім того, Алла Ландар виступає бенефіціаром ще ряду компаній і благодійних фондів.

Вона ж позиціонує себе як волонтер, благодійник і автор численних законодавчих ініціатив у похоронній справі в Україні, за що в 2021 році отримала від Зеленського звання «Заслужений працівник сфери послуг».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Перед тим як перейти до суті звинувачень на адресу Алли Ландар, слід привести одну цифру. Причому озвучила її сама Ландар – за її словами, у Києві щороку помирає понад 30 тисяч осіб. І всіх їх треба поховати. Те, що відбувається на ринку похоронних послуг, мало хто собі уявляє. Але масштаб грошей, які там обертаються, уявити можна. Якщо навіть припустити, що з одного померлого похоронні фірми заробляють одну тисячу гривень, то за рік це 30 мільйонів прибутку. А заробляють вони набагато більше. Отже, ділити на цьому ринку є що. І ціну сильно збиває конкуренція. Якщо цей ринок монополізувати, то перспективи перед тими, хто його захопить, відкриваються просто фантастичні.

А тепер до суті. Алла Ландар стверджує, що їй надходять погрози, її автомобіль обстрілювали, а на офіс – напали. А після цього почалася «брудна інформаційна кампанія з метою віджати її похоронний бізнес». Тільки вивчення відкритих джерел раптом малює ситуацію дещо в іншому світлі. Як виявилося, згорів офіс її конкурентів біля Лук’янівського кладовища. Після того, як там з’явився офіс фірми «Петро Великий». Навряд чи це було збігом, особливо з урахуванням того факту, що фірма Алли Ландар звела біля місцевого моргу «Алею героїв» із пам’ятниками загиблим солдатам.

Ідея благородна, от тільки, як виявилося, на тому місці, де фірма «Петро Великий» розмістила пам’ятники, планувалося розмістити офіси фірм-конкурентів. Виходить, що під благородним соусом Алла Ландар просто усунула всі конкуруючі організації в околицях Київського міського бюро судово-медичної експертизи. І захопила монополію на цьому місці. Через це бюро («морг на Оранжерейній») проходять тіла тисяч солдат, загиблих на війні. Ідея з «Алеєю героїв» на перший погляд шляхетна, а по суті? Та й як бути зі згорілим офісом конкуруючої фірми?

Ну та гаразд, можна повірити, що офіс конкурентів згорів чисто випадково, а «Алея героїв» — це дійсно благородний вчинок Алли Ландар. Та ось тільки з 2005 року фірма «Петро Великий» орендує у Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи одну з двох зал прощання, через які здійснюється видача тіл померлих і загиблих. За інформацією державного реєстру майнових прав, ця фірма уклала договір оренди до 2040 року. Це в тому самому морзі, біля якого і зведена «Алея героїв», на тому самому місці, де намагалися працювати конкуренти. Просто і геніально. І обгортка красива – спробуйте заперечити, що цим пам’ятникам тут не місце.

А тепер – про погрози. Вони дійсно є. Тільки не на адресу Алли Ландар, а на адресу військового Олександра Скорика, який опублікував інформацію про діяльність фірми «Петро Великий», про морг на Оранжерейній. За що негайно отримав погрози не тільки від самої Алли Ландар, а й від представників влади.

Звісно, все це можна було би дійсно списати на «розбірки» між конкурентами, які «замовили» Аллу Ландар і почали її «топити» в пресі. І повірити, що в її автомобіль дійсно стріляли, а вона сама – благодійниця й опікунка бійців АТО та постраждалих на Євромайдані, про що вона сама любить розповідати. Якби не персона Валерія Дубіля, який несподівано з’явився в усій цій історії. І з’явився він на боці Алли Ландар.

Для тих, хто знає, хто такий народний депутат від «Батьківщини» і заразом – один із лідерів ОЗГ «Європа», яка у дев’яностих роках підм’яла під себе ринок металобрухту в половині України, ситуація відразу ж бачиться зовсім в іншому світлі, ніж той, про який розповідає Алла Ландар. І всім, хто пише про методи, якими вона веде бізнес, стоїть реально побоюватися її погроз. Вони – геть не порожні.

З’явився Дубіль у бізнесі Алли Ландар теж не просто так – він завжди розумів, де можна заробити. І – знав, як витіснити з бізнесу конкурентів. Для того щоб розуміти, як працює Дубіль, варто згадати історію ТОВ «Ринок 1». Це – той самий «Троєщинський ринок», власником якого був київський авторитет розливу дев’яностих Валерій Прищик. Прищик був убитий в 2002 році, а господарем ринку став Валерій Дубіль. Тож погрози, що виходять від Алли Ландар, слід сприймати дуже серйозно.

Тим більше, що йдеться про величезні гроші. Гіпотетична цифра, що приводилася вище, це лише приклад математики. Насправді найдешевші похорони, які пропонують фірми Алли Ландар, коштують від 30 тисяч гривень. Хоча на сайті фірми «Петро Великий» ви жодної ціни не знайдете. І не дарма – агенти Алли Ландар ловлять клієнтів ще у морзі (не дарма вона так люто ненавидить конкурентів і витіснює їх. Утім, конкуренти також працюють подібними методами, хіба що збивають ціни), коли люди ще не відійшли від шоку. І намагаються продати похорони дорожче. Офіційних прайсів у Алли Ландар не існує – це підтверджено актом Антимонопольного комітету.

Ціни завищуються в три-п’ять разів, а значить, що йдеться не про заробіток у тисячу гривень на одних похоронах. Скільки насправді заробляє Алла Ландар – не знає ніхто, крім неї самої. Але йдеться явно не про мізерні тридцять мільйонів гривень на рік. В одному з тендерів для Київського міського пансіонату ветеранів праці «Петро Великий» ховала померлого за 17 100 гривень. Якщо навіть припустити, що це «в нуль», а всі інші похорони Алла Ландар проводить за 30 000 гривень (а це не так, це – мінімальна ціна), то виходить, що заробіток на одному похованні становить 13 тисяч гривень. Перемножте це на 30 тисяч поховань на рік. А заробляється на похоронних набагато більше, цей підрахунок – нижче всяких мінімумів, проста прикидка.

Податки платяться зі збитків – так свідчить звітність її фірм. Причому ланцюжок цих фірм досить заплутаний – приватні підприємства «Петро Великий» - не єдині, що входять у похоронну імперію Алли Ландар. У бізнесі Ландар бере участь фактично вся її сім’я: ФОП Ландар Алли Петрівни, зареєстрована у 2002 році, ФОП її сина Ландар Владислава Володимировича, створений у 2015 році, ФОП Ландар Єлизавети Ігорівни — дружини сина (2018 рік), ФОП Погребного Юрія Петровича — рідного брата (2018) та його дружини Еріки Погребної-Пошке (2016).

Усе це – найчистіше ухиляння від податків. Але є ще й явна змова з владою та службовими особами київських моргів і лікарень. Які не пускають на свою територію конкурентів. Не те, щоб конкуренти були більш совісними або людяними, але чому влада грає в «одні ворота»? Тут слід згадати «ковідні похорони», коли в розпал епідемії коронавірусу раптом виявилося, що київський крематорій приймає тільки тіла тих, кого доставили катафалками «Петра Великого». Інших просто не брали. Причому ціна цієї послуги у «Петра Великого» стартувала від 25 тисяч гривень, тоді як кремація, згідно з офіційними розцінками, коштувала 8 тисяч гривень. Точна кількість померлих від ковіду в Києві невідома, але найобережніші підрахунки показують цифру в діапазоні від 5 до 10 тисяч смертей. Ось і порахуйте заробітки Алли Ландар лише на цих похованнях. Тим, хто цю схему викрив, теж тоді погрожували. А сама Алла Ландар теж заявляла, що проти неї ведуть «брудну кампанію».

Ще одна історія, яку варто торкнутися, - раптова любов Алли Скорик до Євромайдану і до УПЦ КП. Яка у неї виявилася після того, як Майдан переміг і довелося терміново відмиватися від зв’язків із "Партією Регіонів" та її ставлеником в Києві Олександром Поповим. Який їй допоміг закріпити монопольний статус на ринку ритуальних послуг столиці, що дісталося їй у спадок від батька разом із фірмою. Заразом – від зв’язків із УПЦ МП, від якої вона отримала орден Агапіта Печерського й орден княгині Ольги, заснований російською православною церквою.

Так виник міф про «волонтера» Аллу Ландар, яка «допомагає» учасникам АТО, Євромайдану та піклується про воїнів ЗСУ і спонсорує ПЦУ. Це в компанії з Валерієм Дубілем, який є одним із найбільш яскравих адептів РПЦ в Україні та блокує закон, що забороняє її діяльність у нашій країні. Що було би смішно, якби не було так гидко.

Утім, навряд чи Алла Ландар і Валерій Дубіль зійшлися на чистому релігійному підґрунті. Головне – гроші. Пригадаймо, що у Києві щорічно помирає 30 000 осіб. І всіх їх треба поховати. Окрім киян, у останні майже три роки до цих людей додався величезний потік солдатів, які помирають в київських госпіталях, і загиблих на фронті жителів столиці. Яких теж треба поховати. І родичам яких, нагадаємо, держава виплачує по 15 мільйонів гривень. Так що секрет співпраці Алли Ландар і Валерія Дубіля, ще вчора публічно любили "руський мир", а сьогодні поробилися патріотами і благодійниками, простий – гроші. Які вони без жодних докорів сумління збирають із тих, хто загинув у війні з цим самим "руським миром". Алла Ландар знає, як ці гроші зібрати, а Валерій Дубіль – як пояснити незгодним, що в цей бізнес стороннім краще не лізти.