Відпустка під прикриттям: курорти для депутатів та їх родин під виглядом службових відряджень

Відпустка під прикриттям: курорти для депутатів та їх родин під виглядом службових відряджень

26-річний депутат однієї з сільрад на Львівщині протягом останніх двох років понад 15 разів виїжджав з країни для службових відряджень.

Але, як підозрює поліція, насправді перебував в ОАЕ, Кіпрі, Туреччині, Іспанії, Єгипті, Італії, Австрії, Швейцарії, Канаді та інших країнах «з метою залагодження особистих справ та відпочинку». Такі історії, на жаль, стали непоодинокими. Тому журналісти видання NGL.media вирішили детальніше дослідити, як депутати Львівської облради використовують свої службові поїздки.

На початку 2023 року всім депутатам, в тому числі місцевих рад, заборонили виїжджати з країни – незалежно від статі чи віку. Чинні умови передбачають фактично лише кілька підстав для виїзду депутата за кордон, найпопулярніша з яких – це, звісно, службове відрядження.

Крім службового відрядження, є лише три підстави для виїзду чинного депутата, незалежно від віку чи статі: виїзд на лікування (потрібен лист МОЗ); у зв’язку зі смертю за кордоном одного із членів сім’ї депутата першого або другого ступеня споріднення; якщо депутат/тка є одиноким батьком/матір’ю і супроводжує дитину до 18 років або їде відвідати своїх дітей

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Історії із закордонними відрядженнями вже викликали чимало скандалів в Україні. Наприклад, народний депутат від ВО «Батьківщина» Олег Мейдич, як з’ясувало «Слідство.Інфо», ймовірно двічі відпочивав з дружиною в Італії. Або Олександр Куницький, нардеп від «Слуги народу», поїхавши у коротке службове відрядження до Ізраїлю, повернувся аж за три тижні з американської Флориди.

Депутати місцевих рад теж не стали винятком. Минулого року журналісти уже розповідали, як вони використовували систему «Шлях» для закордонного відпочинку під час війни. Цього ж року ми вирішили перевірити, чи всі добросовісно використовують можливості службових поїздок.

Непублічна інформація

Дослідження службових відряджень депутатів Львівської обласної ради спершу не виглядало особливо складним. Ще в кінці серпня журналісти звернулися до облради зі звичайним інформаційним запитом про надання інформації про всі службові відрядження депутатів впродовж травня-серпня.

Чиновники апарату облраду спочатку скористалися правом на 20-денний термін, необхідний, на їхню думку, для «пошуку інформації серед значної кількості даних». Але вже в кінці вересня, коли сплив передбачений законом час на відповідь, висловили «глибоку повагу та шану» і надіслали відмову на п’яти сторінках. Серед причин відмови згадали та необхідність «проводити аналітичну обробку», і «службову інформацію», і «захист персональних даних».

Тоді ми пішли іншим шляхом і попросили надати копії деяких документів. Річ у тому, що для закордонного відрядження депутат має звернутись до керівника облради, той має підписати відповідне розпорядження, а після приїзду депутат має відзвітувати про поїздку. Усі ці документи зберігаються в облраді та для того, що надати їх у відповідь на запит не треба «проводити аналітичну обробку». Таким чином журналісти отримали копії необхідних документів.

Прочитавши кілька десятків звітів про службові закордонні відрядження, можна зробити висновок, що депутати, як правило, не ставляться до них серйозно. З цих «звітів» мало що можна дізнатися – переважно це один-два коротких абзаци ні про що, без фото і конкретики: імен, дат і місць зустрічей.

З усіх проаналізованих документів можна виокремити хіба звіт 53-річного Юрія Мазура (НРУ). який детально розписав усі зустрічі під час свого єдиного 11-денного відрядження до Словаччини у липні, долучивши фото кожної зустрічі. «Моє відрядження було на запрошення Європейського інституту безперервної освіти (EIDV), я зустрічався з представниками громади, мерами міст, з представниками нашої діаспори, медиками, керівництвом поліції», – розповів Мазур.

Він запевнив, що відвідував Словаччину без сім’ї, та й загалом воліє не їздити на різні заходи за кордон: «Зараз мене конференцію кличуть, то я кажу: «Друзі, ну, не ті часи».

Подорожі з дружинами та дітьми

Найбільш прискіпливо ми аналізували тривалі службові відрядження, особливо, якщо депутати брали з собою дружину/чоловіка чи дітей. Бо ж насичений графік і якісна робота у відрядженні не дуже поєднуються з проведенням часу із сім’єю. Але депутатам, очевидно, це якось вдається. За такими критеріями нам вдалось виокремити кілька депутатів.

Підозрілими такі поїздки були не тільки через це. Люди та фонди, які їх запрошували, ігнорували наші листи тижнями, і не підтверджували таким чином ні факт запрошення, ні факт того, що візит депутатів справді був.

Один із них – це 36-річний Захар Миляник з «Голосу». Цього року він виїжджав за кордон двічі – щоразу влітку і щоразу на тривалий час.

1 липня Миляник поїхав на запрошення «Пласту» у службове відрядження до Братислави «для участі в циклі заходів з обміну досвідом і обговорення залучення учнів Львівщини до позашкілля та літніх таборів у Словаччині». Разом з ним з України виїхали його дружина і син.

Повернувся Захар Миляник разом з родиною лише 18 липня. Попри таке тривале відрядження, його звіт виявився надзвичайно лаконічним: «Під час робочих зустрічей із представниками союзу «Пласт» українсько-русинської національності в Словаччині обговорили напрями подальшої співпраці із партнерами в Україні, як в поточному, так і в найближчі роки». На цьому все. Словацький «Пласт» не відповів на запит журналістів з проханням підтвердити ці зустрічі.

Історія повторилась уже за три тижні. 8 серпня Захар Миляник разом з дружиною і сином виїхав до Німеччини – для проведення переговорів щодо співпраці організації «Bamberg:UA e.V.» з громадами Львівщини «з метою організації перевезення гуманітарної допомоги». Повернулися Миляники до Львова лише 20 серпня. Львівська облрада не надала депутатського звіту про це відрядження, а німецький фонд не відповів на запит про коментар.

Прикметно, що на Facebook-сторінці депутата немає жодної згадки про ці службові відрядження. Сам Захар Миляник не відповів на неодноразові прохання журналістів про коментар до цієї статті.

Для порівняння, інший депутат облради від «Голосу», Северин Хобзей, у 2024 році виїжджав кілька разів, але щоразу відрядження були не такими довготривалими – до шести днів з дорогою. А на його сторінці у Facebook можна легко простежити більшість виїздів. Для прикладу, цю поїздку до Італії. За все літо він виїхав за кордон один раз, причому поїхав 27 серпня, а повернувся вже 28-го.

Він не ховається від журналістів і при першій же розмові детально розповідає про останні поїздки, куди прямував та з ким зустрічався. І родичів, каже, з собою не брав, хоча вважає нормальною практику службових поїздок з дружиною.

«Це європейська та американська практика. Якщо ви знаєте, буквально два тижні тому був сенатор з Каліфорнії у Львові, точніше, два сенатори. Я мав зустрічі з ними, і пан сенатор приїхав зі своєю дружиною та помічником. Це нормально в сучасному світі, коли з тобою подорожує дружина. Це, мені здається, в нас такий совковий підхід, що має їздити тільки хтось один і без дружини. Ну, а коли вже виїжджає вся сім’я, то це питання», – каже він, і додає, що для цього мають бути певні причини, як от хвороба дитини.

Дружина підвезла

«Це було відрядження в Республіку Польщу. Знайомі з «Пласту» запросили на табір», – розповів про своє єдине відрядження цього року 36-річний депутат Львівської облради Роман Дмитришин («Голос»), який працює у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.

19 серпня він поїхав до Польщі на запрошення «Пласту» для участі в циклі навчань першої домедичної допомоги та тактичної медицини. Повернувся лише 28 серпня. Чи був депутат весь час на цьому навчанні? «Звичайно, що ми там були не всі сім днів, але десь транспортування, десь…», – каже він.

Разом з Дмитришиним виїздила і поверталась його дружина. Але, за його словами, вона його просто підвезла: «Моя жінка мене привезла і вона поїхала далі собі у відпустку свою».

Депутат відмовився дати контакти учасників пластового табору, які б могли підтвердити його присутність на навчанні. «Я персональні дані не роздаю. І фотографій в мене не було, бо я взагалі вимкнув телефон на той період, щоб нічого мене не турбувало з України», – заявив Роман Дмитришин.

У польському «Пласті» впродовж місяця не відповіли на запити журналістів щодо участі Романа Дмитришина у проведених організацією навчаннях.

Роботу над журналістськими розслідуваннями не можна трактувати як хобі чи волонтерство. Це складна професійна робота, що потребує багато часу, зусиль та мужності. Ця робота коштує дорого, але без неї неможливо зрозуміти, що насправді відбувається в державі.

А от разом з усією сім’єю поїхала в одне з відряджень депутатка Львівської облради з «Голосу» – Роксоляна Вороновська, яка працює в Українському католицькому університеті. Цього року вона виїжджала за кордон п’ять разів, але саме у серпні на два тижні виїжджала разом з чоловіком та трьома дітьми.

Офіційна причина відрядження – поїздка до Вроцлава для зустрічей зі спільнотою випускників УКУ в Польщі та представниками Центру ім. Віллі Брандта при Вроцлавському університеті.

Звіт Вороновської про цей двотижневе відрядження – це один абзац на чотири рядки. «Мій виїзд стосувався справ Фундації УКУ, де я є керівником. Ми тоді розпочали процес передачі моїх повноважень, були питання з юристами, з іншими партнерами, – пояснила депутатка. – Зі мною їхала моя сім’я. В мене троє дітей, які за час нашого перебування у Вроцлаві мають своїх друзів там, то ми скористалися нагодою їх провідати».

Автор: Олександра Губицька

Джерлео: NGL.media