У Верховній Раді знову не вдалося провести голосування щодо "антижурналістського" закону

У Верховній Раді знову не вдалося провести голосування щодо "антижурналістського" закону

Була здійснена чергова спроба проголосувати за "антижурналістський" законопроєкт, що передбачає запровадження кримінальної відповідальності за розголошення інформації з державних реєстрів. У Раді його планували розглянути 18 грудня.

Як повідомив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос"), правоохоронний комітет ВР мав зібратися на чергове засідання для розгляду скандального законопроєкту №10242. Це мала бути вже третя спроба депутатів ухвалити законопроєкт, але пізніше Железняк заявив, що розгляд був скасований.

Як зазначили у Центрі протидії корупції (ЦПК), до законопроєкту подали правки, які частково усувають так звані "правки Лозового". Згідно з цими правками, судово-експертна діяльність у кримінальному провадженні може здійснюватися лише державними спеціалізованими установами, а не приватними експертами. Усунення цих норм є вимогою Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу, тому навіть часткове їх скасування наближує закон до ухвалення Радою.

Що можуть змінити "правки Лозового"?

Цей законопроєкт забороняє несанкціоноване поширення інформації з державних електронних реєстрів, комп’ютерних мереж та носіїв даних. У разі ухвалення, порушники будуть каратися позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Серед авторів документа – представники "Опозиційної платформи – за життя" (ОПЗЖ), зокрема Григорій Мамка (зазначений першим у списку ініціаторів) та Суто Мамоян. Також серед співавторів є "слуги народу", до яких входять Володимир Захарченко, Владлен Неклюдов та Максим Бужанський.

Їхня пропозиція викликала значний супротив з боку журналістської спільноти Медіаруху та активістів, після чого покарання було зменшено до 5 років ув’язнення. Все ж, "правки Лозового" пропонують скасувати не повністю, зокрема:

залишаються незрозумілими подальші обов’язки осіб, яким викривач повідомив інформацію з реєстру;

зменшення покарання не поширили на випадки "копіювання" інформації з реєстрів (інших способів її дістати з електронної бази не існує).

Разом з тим, правоохоронний комітет не закріпив за прокурорами право продовжувати строк розслідування у справах від 3 до 12 місяців (як це діяло до "правок Лозового"), а також не поширили новий порядок на старі справи. Таким чином, у разі ухвалення цього закону, він дозволить штучно закривати кримінальні провадження, що були відкриті на момент його прийняття.

З урахуванням цього, народні депутати подали до законопроєкту 1600 поправок. А у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) та Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) наголосили на необхідності повноцінного та остаточного скасування "правок Лозового", а також на законодавчому рівні закріпити за керівником САП повноваження підписувати запит про екстрадицію.