Коли тривала відсутність за кордоном може стати підставою для виписки з житла

В Україні побільшало судових спорів щодо права користування житлом після масового виїзду громадян за кордон через повномасштабну війну. Найчастіше власники квартир або будинків намагаються через суд зняти з реєстрації родичів, колишніх партнерів чи інших осіб, які давно не проживають за вказаною адресою.

Про це пише Судово-юридична газета.

Йдеться не про позбавлення права власності на квартиру чи будинок, а саме про втрату права користування житлом – тобто права проживати у ньому. Такі справи суди розглядають індивідуально, з урахуванням причин відсутності людини та її реального зв’язку з помешканням.

За законом, особу можуть визнати такою, що втратила право користування житлом, якщо вона без поважних причин не проживає там понад шість місяців у державному чи комунальному житлі або понад рік – якщо йдеться про члена сім’ї власника приватного житла.

Водночас сам виїзд за кордон не є автоматичною підставою для “виписки”. Поважними причинами можуть бути військова служба, лікування, навчання, робота за кордоном або евакуація через війну.

Суди також враховують, чи підтримувала людина зв’язок із житлом, чи сплачувала комунальні послуги, чи залишалися там її речі, чи має вона інше постійне місце проживання та чи справді втратила інтерес до помешкання.

Якщо людина роками не з’являється вдома, не бере участі в оплаті комунальних послуг, створила родину або облаштувала побут в іншому місці й не підтримує жодного зв’язку з житлом, суд може стати на бік власника.

Верховний Суд у своїй практиці наголошує: для втрати права користування житлом мають бути одночасно дві умови – тривале непроживання та відсутність поважних причин. Доводити це повинен позивач.

Юристам і самим українцям за кордоном радять зберігати докази зв’язку з житлом: оплачувати рахунки, підтримувати комунікацію з власником, мати документи або інші підтвердження користування помешканням. Саме ці деталі можуть стати вирішальними у суді.

Нагадаємо, станом на 2026 рік обов’язковому військовому обліку підлягають жінки з медичною та фармацевтичною освітою. Йдеться про лікарів, медсестер, акушерок, стоматологів, фармацевтів та інших працівників медичної сфери.