Галицький суд засудив соратницю Медведчука Інну Іваночко до 13 років ув’язнення за державну зраду

Галицький суд засудив соратницю Медведчука Інну Іваночко до 13 років ув’язнення за державну зраду

Галицький районний суд визнав Інну Іваночко винною в державній зраді.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 14 лютого.

У 2012-2014 роках Іваночко була головою Шевченківської районної організації «Партії регіонів», засновницею та керівником громадської організації «Джерела допомоги», однією з очільників громадської організації Віктора Медведчука «Український вибір».

Не пізніше травня 2015 року Іваночко було залучено до співпраці генерал-майором внутрішніх справ у відставці та адвокатом Володимиром Мальсаговим (у 2017 році він змінив прізвище на Єрмілов — ред.). За даними слідства, Мальсагов був завербований російськими спецслужбами ще у 2011 році. З метою прикриття він призначив Іваночко керівником відділу кадрів своєї компанії — ТОВ «Консорціум агентств економічної безпеки».

Під керівництвом Мальсагова Іваночко виконувала завдання з дискредитації органів державної влади України та місцевого самоврядування, організовуючи проведення масових акцій протесту, інформаційних акцій, культурно-масових заходів, пропагандистської діяльності тощо. У роботі на РФ вона діяла під псевдонімом «Інга».

Протягом 2018 – 2022 років Іваночко активно брала участь у програмах російських та проросійських медіа і стверджувала, що в Україні панує русофобія, фашизм і радикальний націоналізм, але насправді народ України, начебто, розчарувався в націоналістичних ідеях, прихильно ставиться до Росії, не вважає її ворогом чи окупантом, українці та росіяни є єдиним народом зі спільною історією, а територія України є спільною територією — Руссю. Загалом в обвинувальному акті йдеться про 21 епізод таких висловлювань Іваночко.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

У 2020 році в сюжеті проросійського медіа «News Front» Іваночко критично висловилася щодо влади України, яка, начебто, працює за завданнями іноземних господарів. «У Верховній Раді представлені не тільки «соросята», там безліч грантоїдських інших організацій, які підгодовують і намагаються через своїх представників при владі України повернути свої дивіденди, які вони вклали в цих людей. Бо безкоштовний сир тільки в мишоловці», — заявила Іваночко.

Цікаво, що на компʼютері роботодавця Іваночко, покійного адвоката Мальсагова, також було виявлено переписку щодо програми грантів та проєктів «Русские в Галиции. 1914-1918. Война и люди», «Конармейский путь в Галичине. Свидетельства и документы». Серед файлів містяться запити та погодження на виділення коштів, пов’язаних із реалізацією Мальсаговим цих проєктів.

У вироку наведено фрагмент російською мовою: «выявление, систематизация, сохранение и популяризация исторических свидетельств, направленных на восстановление исторических свидетельств, направленных на восстановление исторически достоверных данных о событиях, связанных с судьбой военнослужащих российской армии, которые попали в плен в ходе Первой Мировой войны 1914-1918 годов, установление мест их содержания в плену и захоронений с возможностью в перспективе возведения соответствующих мемориальных сооружений. А также осуществление мероприятий научно-культурного характера, способствующих восстановлению единства культур России и русского зарубежья, а также с целью формирования благоприятного для России общественного мнения в западной Украине».

У таблиці російською мовою зазначені проведені заходи та сума витрат у доларах США. Наприклад: типографічні витрати — 3000 доларів; витрати на підготовку і проведення науково-практичних конференцій — 2800 доларів, оренда приміщень — 2800 доларів, адміністративні витрати — 500 доларів; загальна сума витрат на проведення дослідження «Русские в Галиции.1914-1918. Война и люди», які покривалися коштом гранту, складає 20 тисяч доларів.

У 2021 році Мальсагов помер від ковіду. З обшуками в його адвокатське агентство «Верум Віта» правоохоронці навідалися тільки в червні 2022 року.

У комп’ютері Мальсагова слідчі виявили тисячі документів, які вважаються доказами роботи на російські спецслужби, а також причетності до цього Іваночко. На підставі цих документів слідчі провели ще понад 60 обшуків та ідентифікували більше сотні людей зі Львова, які отримували і виконували завдання від Мальсагова в інтересах РФ. Пізніше деякі з цих осіб, у тому числі Іваночко, отримали підозри за фактом збору та передачі розвідувальної інформації.

Під час судового засідання Іваночко заперечила свою вину. Вона вважає, що стосовно неї вчиняється політична розправа за її позицію як опозиціонерки. Жінка наполягає, що ніколи не працювала на спецслужби РФ, не була шпигункою, є українкою, дотримується норм Конституції України, а її притягують до кримінальної відповідальності за свободу висловлення своєї думки та особистої позиції. У Мальсагова вона працювала начальником відділу кадрів і його політичних чи інших незаконних доручень не виконувала. Усі докази у кримінальному провадженні, на її думку, є сфабрикованими проти неї та покійного Мальсагова, який як адвокат надавав їй правову допомогу, в тому числі в предʼявленні позову до Львівського окружного адміністративного суду, аби скасувати рішення Львівської міської ради про знесення Монумента бойової слави радянських збройних сил.

Іваночко стверджує, що організовувала мітинги на захист громадян України від свавілля чиновників, мала велику підтримку серед населення, але не закликала до повалення конституційного ладу, не діяла на шкоду суверенітету та Україні не шкодила. У ЗМІ вона виступала як експертка і критикувала владу, однак вважає, що в Україні є конституційна свобода вираження думки, тому закон не порушувала. Вона справді вела активну політичну діяльність, була членкинею опозиційної партії ОПЗЖ, мала акредитацію журналістки у Верховній Раді, але шпигунською діяльністю на користь РФ не займалася. Вважає себе жертвою спланованого владою переслідування. Просила її виправдати.

Вироком суду Іваночко засудили до 13 років увʼязнення з конфіскацією майна. З 25 серпня 2022 року вона утримується під вартою у Львівській установі виконання покарань № 19.