”А ми можем на русском?” У мережі обурені поведінкою представника дитячого табору Vilni Camp

Громадський діяч Остап Українець опублікував допис із критикою дитячого табору Vilni Camp після появи скриншота переписки між організатором та матір’ю дитини. У повідомленні йдеться про відмову представника табору спілкуватися українською, що викликало широкий резонанс у соціальних мережах.

У соціальних мережах набув розголосу випадок, пов’язаний із дитячим табором Vilni Camp. Причиною стала оприлюднена переписка між потенційною клієнткою та представником табору, в якій виникла суперечка щодо мови спілкування.

Про ситуацію повідомив громадський діяч Остап Українець. За його словами, до нього потрапив скриншот діалогу, де мати дитини попросила представника табору вести розмову українською мовою. У відповідь співрозмовник запропонував продовжити спілкування російською мовою. Після того як сторони не дійшли згоди щодо формату комунікації, розмова була припинена.

Публікація швидко поширилася в мережі та викликала активне обговорення серед користувачів. Частина коментаторів висловила переконання, що сфера обслуговування повинна забезпечувати комунікацію державною мовою, тоді як інші закликали дочекатися офіційних пояснень від представників табору.

На момент публікації матеріалу публічної позиції організаторів табору щодо поширеної переписки не було оприлюднено.

Водночас законодавство України передбачає, що мовою обслуговування споживачів є державна мова. За бажанням клієнта та за взаємною згодою сторін спілкування може здійснюватися й іншою мовою.

Ситуація вкотре привернула увагу до питання дотримання мовних норм у сфері надання послуг та викликала дискусію щодо прав споживачів на отримання обслуговування українською мовою.

Раніше СтопКор писав, що попри майже повний перехід столичних шкіл на українську мову навчання, російська залишається поширеною серед підлітків у неформальному спілкуванні. Опитування показало, що третина учнів використовує російську на перервах та поза школою, а головними причинами називають звичку, сімейне середовище та вплив соціальних мереж. Водночас понад третина школярів зазначили, що останнім часом стали частіше спілкуватися українською.