Болгарські активи, зернові потоки та падіння перевалки: що відбувається в порту «Південний» після призначення Артема Литвинова

Ситуація навколо державного порту «Південний» стає дедалі цікавішою. Минуло лише кілька місяців після призначення Артема Литвинова директором стратегічного державного підприємства, а навколо його команди вже накопичилася ціла серія скандалів — від сумнівних закупівель електроенергії та дизельного пального до питань щодо перерозподілу вантажопотоків і падіння виробничих показників.

Як пише журналістка Ірина Гриб, окремий інтерес викликає не лише діяльність Литвинова в самому порту, а й історія його закордонних активів.

У центрі уваги опинилися болгарська компанія Green Quest Ltd та нерухомість у районі Поморія, які у 2022 році були оформлені на дружину Артема Литвинова. За словами співрозмовників, ці активи були придбані за договорами, де вартість майна та корпоративних прав виявилася у кілька разів нижчою за ринкову.

Саме тому сьогодні виникає закономірне питання: яким чином родина майбутнього керівника стратегічного державного підприємства отримала закордонні активи на настільки вигідних умовах і хто стояв за цими угодами.

Втім, ще більше запитань виникає до результатів роботи вже після призначення Литвинова директором порту.

За короткий час навколо підприємства почали накопичуватися історії про закупівлю електроенергії на невигідних для держави умовах, закупівлю дизельного пального за цінами, які перевищували ринкові показники, а також про рішення, що викликали дедалі більше невдоволення як усередині підприємства, так і серед учасників ринку.

Паралельно в порт почали заходити люди, яких представники галузі пов’язують зі старими схемами у сфері перевалки вантажів і контролю над фінансовими потоками.

За словами співрозмовників, окремі радники та менеджери нової команди отримали суттєвий вплив на взаємодію з експедиторами, розподіл вантажопотоків та доступ компаній до роботи в порту.

Особливо багато запитань сьогодні виникає навколо зернового напрямку.

Учасники ринку стверджують, що після зміни керівництва частина компаній почала втрачати звичні обсяги роботи, а окремі вантажопотоки почали перерозподілятися на користь обмеженого кола гравців.

На цьому тлі особливо показово виглядають цифри самого підприємства.

Якщо раніше «Південний» демонстрував стабільні показники перевалки, то після приходу нової команди обсяги почали стрімко скорочуватися. І це відбувається не в період простою чи відсутності вантажів на ринку, а під час війни, коли кожна тонна експорту напряму впливає на валютні надходження держави.

Саме тому дедалі більше людей у галузі ставлять просте запитання: якщо нова команда приходила під гаслами ефективного управління, то чому результатом стали падіння перевалки, конфлікти з учасниками ринку та постійні скандали навколо фінансових рішень підприємства?

Історія навколо порту «Південний» уже давно перестала бути просто історією про зміну директора.

Сьогодні це історія про можливий вплив на стратегічне державне підприємство, закордонні активи його керівництва, контроль над вантажопотоками та рішення, наслідки яких уже відчувають як сам порт, так і його працівники.