Аномалії транзакцій: як НБУ за допомогою правоохоронців довів факт відмивання брудних коштів через платіжні мережі EasyPay та City24

У травні 2026 року Національний банк України оштрафував платіжні мережі EasyPay та City24 на 135 млн грн кожну. Причиною стали порушення вимог фінансового моніторингу, насамперед недостатня ідентифікація клієнтів, а також підозра, що ці термінали використовують для легалізації готівки сумнівного походження.

Перед цим НБУ провів масштабні перевірки, які інколи нагадували спецоперації за участю правоохоронців та вилученням відеозаписів із камер спостереження. «Під час цих перевірок підтвердилися наші припущення, що саме ці термінали є джерелом «чорної» готівки в системі», — розповідає співрозмовник ЕП у Нацбанку.

Головне порушення, яке виявив регулятор, — платіжні термінали не проводили належної ідентифікації клієнтів. Законодавство про фінансовий моніторинг дозволяє спрощену перевірку операцій до 5 тис. грн, коли не потрібно вказувати особисті дані відправника. З серпня 2023 року НБУ посилив вимоги, додавши обов’язкову ідентифікацію за номером телефону.

У Нацбанку вважають, що мережі терміналів зловживають спрощеним режимом фінмоніторингу для дрібних операцій, а в низці випадків взагалі не вимагають підтвердження за мобільним, посилаючись на технічні збої зв’язку чи відсутність електроенергії.

Регулятор також упевнений, що через велику кількість операцій до 5 тис. грн у мережах ПТКС відмивається готівка сумнівного походження. Такі висновки зробили після вибіркового аналізу транзакцій за короткий проміжок часу. Що саме вдалося встановити?

Надшвидкі операції. Деякі транзакції з внесення готівки тривали надто мало часу — фізично неможливо було встигнути зарахувати купюри.

«Роздвоєння особистості». Одна й та сама особа, ідентифікована за номером телефону, вносила кошти одночасно в різних регіонах, наприклад у Харкові та Ужгороді, що неможливо зробити фізично за такий короткий час.

Фантомні черги. Щоб підтвердити порушення, НБУ за допомогою правоохоронців вилучав записи з камер відеоспостереження. Вони показали розбіжності між звітністю та реальною кількістю клієнтів.

Зокрема, дані РРО фіксували велику кількість транзакцій через один термінал за дуже короткий проміжок часу.

(Не)отримані кошти. Ще одне зауваження стосується компаній, на рахунки яких надходили значні суми через термінали: частина цих коштів не відображалася ані в податковій, ані у фінансовій чи статистичній звітності.

EasyPay та City24 — дві найбільші мережі ПТКС в Україні. За даними Forbes, у 2025 році на них припадало понад 45 тис. терміналів, або 70 % ринку.

Платіжна система EasyPay посідає перше місце за кількістю терміналів. Її власник — ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яке належить братам Олексію та Антону Авраменкам. Компанія входить до групи «АВК», що спеціалізується на кондитерській продукції. За даними «Лівого берега», EasyPay міг заснувати їхній батько Володимир Авраменко — колишній народний депутат (2005–2006 рр., фракція Партії регіонів).

У 2015 році Володимир Авраменко придбав банк «Траст». За інформацією НБУ, міноритарний пакет акцій також належав росіянину Сергію Бєляєву. У грудні 2016 року банк визнали неплатоспроможним. Тоді в НБУ повідомляли, що значну частину кредитів видали позичальникам на території проведення АТО, через що капітал став від’ємним.

«Акціонер вів переговори з інвесторами щодо продажу банку, проте офіційний пакет документів на погодження набуття істотної участі до Національного банку не надходив», — заявляла тоді пресслужба регулятора.

Олексій Авраменко також був претендентом на придбання збанкрутілого «Мотор-банку», однак не пройшов попередню кваліфікацію НБУ.

Власником City24 є ТОВ «Свіфт Гарант», яке належить Сергію Горбаню та входить до групи «Асканія» (імпорт продуктів харчування, виробництво зброї, вирощування троянд, експорт меду).

Ймовірно, група «Асканія» може бути пов’язана зі схемами розкрадання коштів на «Енергоатомі» та функціонуванням схеми «шлагбауму».

Схему уможливила постанова уряду, яка внесла «Енергоатом» до переліку компаній, проти яких не можна відкривати виконавчі провадження. Через це постачальники не могли стягувати заборгованість, що дозволило фігурантам операції «Мідас» формувати списки «потрібних» контрагентів.