Back
Original version

«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети. Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен. Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність. Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому. Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим. Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні. Чи змінився зараз мій графік? Ні. Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією. Я люблю це відчуття. Мені подобається «притирання», я від нього кайфую. Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно. Ми пройшли певну еволюцію відносин. Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років. Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік. Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок». Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе. Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років. Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке». На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого. Я взяв участь у кастингу і… пройшов. ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно! Це було дуже страшно. У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг. Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне. Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно. Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога. Звичайно, ведучою була Оксана Марченко. По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське. У ті роки взагалі було важко. Як артист я почував себе непотрібним. Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал. Це було вже після 2014 року. Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом. Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити. І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці». Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму. Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту. І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія. На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту. І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення. В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва. У нас артисти — ті, хто співає під їжу. Сформованого ринку немає. І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни. Але з часом адаптуєшся до всього. Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто. Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці. У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн. А у нас артисти — маленькі шестерні. Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права. Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах? От саме тоді зароблялися великі гроші. А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон. Ми можемо подібне уявити в Україні?! У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій. Натомість я маю дуже багато платити податків. Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

870

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Facts.

Document: PDF proof of the original version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

870

897

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

897

899

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

899

913

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

913

922

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

922

924

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

924

942

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

942

953

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

953

962

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

962

973

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

973

988

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

988

1002

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1002

1010

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1010

1016

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1016

1024

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1024

1029

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1029

1036

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1036

1040

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1040

1047

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1047

1054

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1054

1055

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1055

1058

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1058

1066

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1066

1069

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1069

1076

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1076

1087

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1087

1097

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1097

1109

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1109

1118

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1118

1120

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1120

1126

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1126

1129

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1129

1131

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1131

1135

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1135

1142

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1142

1143

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1143

1147

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1147

1151

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1151

1156

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1156

1158

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1158

1162

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1162

1167

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1167

1177

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1177

1184

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1184

1189

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Популярний хіп-хоп виконавець ХАС (Назар-Хайдар Хассан) каже, що головне — правильно розставляти пріоритети.

Він називає себе артистом, а шанувальникам давно відомий як радіоведучий, співак, автор Youtube-проєктів та шоумен.

Саме Назар став одним з ведучих оновленого проєкту «Ранок Вдома» (Дім), а до того — замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу «Караоке на Майдані» .

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» ХАС зізнався у своїх страхах, згадав участь у шоу талантів та життя у Сирії.

«Це було дуже страшно»

— Назар, як вас краще представляти — співак, радіоведучий чи телезірка?

— Мені подобається слово «артист», бо воно всеосяжне — несе за собою цілі, можливості й відповідальність.

Така багатозадачна людина, яка вчиться і пробує себе багато в чому.

Насправді участь в телевізійних проєктах не дуже впливає на мій звичайний режим.

Паралельно я роблю свої Youtube-проєкти, займаюсь творчістю, знімаю кліпи, записую пісні.

Чи змінився зараз мій графік?

Ні.

Просто треба вміти розставляти пріоритети.

— Ви вже були ведучим ранкового шоу «Прокидайся» на одному з телеканалів. — Так, і я чекав на запуск «Ранку Вдома», бо це знайомство з новими людьми, синергією.

Я люблю це відчуття.

Мені подобається «притирання», я від нього кайфую.

Бо саме тоді зʼявляється класний, новий продукт.

— Чи було таке «притирання» з Ігорем Кондратюком у проєкті «Караоке на Майдані», де ви стали ведучим?

— Точно нам не було складно.

Ми пройшли певну еволюцію відносин.

Вперше ми познайомились з Ігорем Васильовичем на талант-шоу, коли мені було 19 років.

Потім знову зустрілись, коли мені виповнився 21 рік.

Це були «Україна має талант», «Х-фактор», я виступав як запрошений гість на «Караоке», потім читав новини в стилі реп на шоу «Кондратюк у понеділок».

Кілька років ми не спілкувалися і знову зустрілися на зйомках мого кліпу «До зими», в якому він зіграв самого себе.

Тоді Ігор Васильович запитав, скільки мені років.

Я сказав, що буде 35, і він згадав, що саме в ці роки розпочав «Караоке».

На цьому все і завершилось, а пізніше він подзвонив і запропонував спробувати себе у ролі ведучого.

Я взяв участь у кастингу і… пройшов.

ХАС замінив Ігоря Кондратюка у легендарному шоу “Караоке на Майдані”

— Памʼятаєте перші почуття на сцені, коли вам було девʼятнадцять?

— Звичайно!

Це було дуже страшно.

У мене тоді був свій гурт, і вперше у моїй карʼєрі відбувалося щось схоже на справжній кастинг.

Це був 2010 рік, і україномовний реп про соціальні проблеми України та світу — було щось дуже дивне.

Членом журі був Влад Яма — це зараз звучить просто смішно.

Ще гірша ситуація була на «Х-факторі», бо мене оцінювали Сосєдов, Дубцова і Серьога.

Звичайно, ведучою була Оксана Марченко.

По факту, Кондратюк у 2010 та 2012 був єдиним, хто «топив» за українське.

У ті роки взагалі було важко.

Як артист я почував себе непотрібним.

Я оббивав пороги радіостанцій, а мені казали, що у них слухають тільки російською.

— Коли ситуація змінилася? — Коли почалися квоти на україномовний контент і настільки не вистачало артистів в базах, що радіостанції самі писали з питанням, чи є у мене матеріал.

Це було вже після 2014 року.

Тоді я став ще і радіоведучим, бо був брак тих, хто міг вільно себе почувати в ефірі, спілкуючись українською.

— Хоча ви в дитинстві жили у Сирії…

— Так, до першого класу я жив з батьками у Дамаску, а потім повернувся до України, невеликого містечка під Львовом.

Знаєте, українську мову дуже легко вчити, коли тобі «дають по шапці», тому у мене не було іншого вибору, ніж вивчити.

І зараз я не прихильник лагідної українізації.

«Важливо тільки те, що думаєш ти»

— Як ви змінилися за часів великої війни?

— Мабуть, як і всі українці — я ж не живу у якійсь «бульбашці».

Проживаю всі етапи — від відчаю до розпачу, болю, суму.

Все змінюється.

— Зараз у вас який етап?

— Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства, бо це — утопія.

На якомусь етапі життя і створення важливо тільки те, що думаєш ти.

"Я відчуваю необхідність своєї роботи, доцільність будь-якого проєкту.

І не звертаю увагу на думку суспільства", - каже артист

— Багато творчих людей відчували свою непотрібність на початку вторгнення.

— Я не виключення.

В нашому соціумі не заведено поважати людей мистецтва.

У нас артисти — ті, хто співає під їжу.

Сформованого ринку немає.

І коли стається така критична ситуація, як війна… Якщо до цього я відчував свою непотрібність, то що казати вже про початок війни.

Але з часом адаптуєшся до всього.

Я і зараз відчуваю, що артист в Україні — ніхто.

Не можна порівнювати з відношенням до артистів на Заході, в Америці.

У них такі люди мають значення, вплив і відомість далеко за межами країн.

А у нас артисти — маленькі шестерні.

Так, їх багато, але для них немає однієї машини.

— І як це змінити?

— Потрібно законодавство України, яке буде регулювати авторські права.

Якби ми заробляли, як американський артист… Памʼятаєте, були часи, коли артисти виступали на президентських виборах?

От саме тоді зароблялися великі гроші.

А в Америці, до прикладу, Джастін Тімберлейк фінансував передвиборчу кампанію Хілларі Клінтон.

Ми можемо подібне уявити в Україні?!

У всьому світі цінуються люди, які створюють щось нове.

— Але ставлення людей до людей творчих професій явно змінилося за останні роки.

— Я кажу саме про структуру, державу і відсутність фінансових дотацій.

Натомість я маю дуже багато платити податків.

Крок має зробити держава, але, на жаль, поки про це мова не йде…

Раніше популярний актор, зірка фільму «Я, „Побєда“ і Берлін», Іван Бліндар в ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» розповів про найважчий період життя, панічні атаки та військове навчання .

1189

1195

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»

обраним джерелом

у Google News

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Document: PDF proof of the edited version of the news item "«Артист в Україні — ніхто»: популярний співак та телеведучий ХАС про зміни під час великої війни". It helps compare changes with the previous recorded version and confirms that the update was detected by the monitoring system. Source: Facts.

Download Download PDF