Від публічного лідера до закритої імперії: як Kernel Веревського поглинув капітал інвесторів через маніпуляції та делістинг

Від публічного лідера до закритої імперії: як Kernel Веревського поглинув капітал інвесторів через маніпуляції та делістинг Історія агрохолдингу Kernel давно вийшла за межі звичайних корпоративних процесів і стала прикладом того, як публічна компанія може бути перетворена на закриту модель управління через фондові маніпуляції та інституційне мовчання. Компанія, яка роками позиціонувалася як флагман українського агросектору з лістингом на Варшавській фондовій біржі та участю європейських інвесторів, фактично втратила ознаки публічності, а контроль і фінансові потоки були зосереджені в одних руках, повідомляє НОН-СТОП. Кінцевим бенефіціаром Kernel є колишній народний депутат України Андрій Веревський. Починаючи щонайменше з 2016 року, за його фактичного контролю почала вибудовуватися системна модель знецінення активів і перерозподілу вартості. Публічний статус компанії використовувався як прикриття, тоді як ключові рішення ухвалювалися через афілійовані структури поза реальними механізмами корпоративного контролю. Держава втрачала податкові надходження, а міноритарні акціонери — реальну вартість своїх інвестицій. Окремої уваги заслуговує відсутність реакції з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України в період керівництва Миколи Сольського. Саме в цей період не було створено жодного ефективного механізму протидії концентрації контролю та фінансовим перекосам, що фактично дозволило схемам розвиватися без перешкод. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Вихід Kernel на Варшавську фондову біржу в 2007 році став символом довіри до українського бізнесу. Європейські пенсійні фонди володіли близько 13% акцій навіть станом на 2022 рік і не виходили з активу, демонструючи довгострокову довіру. Саме ця довіра згодом була використана проти них. Починаючи з 2023 року через офшорну компанію Namsen Limited міноритарним акціонерам пропонувався викуп акцій за цінами, що не відповідали реальній вартості Kernel. Паралельно нагніталася інформаційна кампанія про можливий делістинг. Інвесторів фактично змушували продавати пакети за безцінь. Додаткові емісії акцій посилили розмивання часток. У 2024 році за рахунок цих емісій частка контролю була доведена до понад 93%. Делістинг з Варшавської фондової біржі став фінальною стадією процесу. Міноритарні акціонери втратили корпоративні права, що викликало публічну критику з боку керівництва біржі та судові позови інвесторів. Для міжнародного ринку це стало сигналом системного ризику, тоді як національні органи надали перевагу мовчанню. За викладеними фактами були подані заяви про вчинення кримінальних правопорушень. Відомості внесені до ЄРДР: СУ ГУНП в Полтавській області — №12025170000000566 за ч. 2 ст. 212 КК України, СУ ГУНП в місті Києві — №22025101110000103 за ч. 1 ст. 364 КК України, ТУ БЕБ в місті Києві — №72025102200000041 за ч. 1 ст. 212 КК України. Однак далі формальної реєстрації розслідування не просунулися. Більше того, рішенням Шевченківського районного суду Києва у справі №554/7514/25 Полтавську обласну прокуратуру зобов’язали внести відомості до ЄРДР, а рішенням Вищого антикорупційного суду у справі №991/4578/25 — НАБУ. На даний момент ці судові рішення залишаються невиконаними, що фактично блокує повноцінне досудове розслідування. Події навколо Kernel — це не корпоративний конфлікт, а системне переписування правил гри: через маніпуляції на фондовому ринку, штучне знецінення акцій, використання підконтрольних компаній і виведення коштів за кордон. За відсутності реальної правової реакції така практика ризикує закріпитися як допустима модель, де публічність існує лише формально, а відповідальність зникає разом із капіталом.