В ЄС немає чіткого плану: ​Мільйони українських біженців можуть втратити свій правовий статус після припинення вогню з Росією

В ЄС немає чіткого плану: ​Мільйони українських біженців можуть втратити свій правовий статус після припинення вогню з Росією

Мільйони українських біженців у ЄС можуть зіштовхнутися із загрозою втрати свого правового статусу, оскільки не існує чіткого плану, що дозволяє їм залишитися після припинення вогню з Росією.

Про це йдеться у матеріалі Euractiv.

З моменту вторгнення Росії у лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист стала правовою опорою майже для 4,3 мільйона українців.

Ця директива дає можливість країнам ЄС надавати право на проживання, працевлаштування та доступ до послуг українцям, більшість з яких оселилася в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині.

Однак, з огляду на те, що переговори про припинення вогню тривають, цей захисний механізм може бути порушений.

Припинення вогню може змінити ситуацію за одну ніч, і приймаючі країни будуть змушені вирішувати, чи скорочувати захист, чи сприяти інтеграції, або ж заохочувати біженців до повернення додому.

Минулого року уряди країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, вийшовши далеко за межі початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням ще на один рік. Будь-яке продовження здійснюється щороку.

Рівні захисту також різняться у різних країнах. Кожна країна ЄС дещо інакше інтерпретує директиву у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному в залежності від того, де вони оселилися.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Комісія повідомила, що почала розглядати наступні кроки, зокрема щодо можливого продовження тимчасового захисту, допомоги людям у здобутті національного статусу для роботи, навчання або возз’єднання сім’ї, а також підтримки тих, хто вирішить повернутися в Україну.

Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що Чехія спільно з Німеччиною та Єврокомісією бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час польського головування в Євросоюзі. "Однак конкретні умови ще потрібно обговорити", – сказав Ракушан.

Як стало відомо Euractiv, Рада ЄС має обговорити це питання на наступному засіданні міністрів внутрішніх справ у червні.

Будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту вимагатиме згоди всіх країн-членів ЄС, підтвердила речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала, додавши, що вони сподіваються, що спільна позиція ЄС буде досягнута у першій половині цього року.

Деякі країни не чекають на Брюссель і вживають заходів, щоб знайти "більш довгостроковий регулярний статус". Польща незабаром запропонує трирічний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року.

У Чехії буде доступним новий спеціальний п’ятирічний дозвіл на проживання для українців, які прожили там більше двох років і мають роботу, за умови обов’язкового відвідування школи їхніми дітьми.

Однак навіть Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових дозволів на проживання "відразу після закінчення війни", зазначив міністр внутрішніх справ.

Інші столиці розробляють свої власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія розглядають довгострокові рішення з різним рівнем захисту.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але саме наступний уряд має вирішити, які саме пропозиції будуть висунуті з цього питання, підкресливши необхідність узгодженого європейського підходу.