Розстріляна державність. Масові репресії проти українських патріотів у Полтаві 1941–1943 років

«Мене хтось із моєї п’ятірки продав. Напевно, не вийду», – написав у предсмертній записці один з підпілля ОУН Ярослав Мудрий. Її передали з полтавської в’язниці, а згодом ці словами стали символом долі цілого покоління підпільників

Похідні групи ОУН, що прибули на Полтавщину в 1941-му, вірили у шанс на волю, але натомість потрапили в епіцентр терору. Їх розстрілювали нацисти за жовто-блакитні стрічки та підготовку повстань, а тих, хто вцілів, радянська машина правосуддя відправляла у табори на 25 років. Спільно з істориками та краєзнавцями журналісти видання ЗМІСТ реконструювали шлях полтавського підпілля.

Як організація українських націоналістів розгорнула підпільну боротьбу з двома нацистським та більшовицьким режимами? З початком блискавичного німецького вторгнення на територію радянської України на Полтавщину разом з гітлерівськими військами із заходу рухалося українське підпілля налаштоване на боротьбу за Самостійну Україну.

Полтавські науковці зібрали архівні матеріали, відомості та протоколи у двотомнику «Друга світова війна 1939-1945 Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи». Вони висвітлюють діяльність підпільних осередків на Полтавщині та розкривають персональні історії націоналістів, роль періодичних видань, зокрема газети «Голос Полтавщини» та участь української автокефальної православної церкви на чолі з Мстиславом Скрипником.

Також ЗМІСТ поспілкувався із завідуючою відділу Полтавського Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталією Кузьменко. Публікуємо ці свідчення, аби відкрити маловідомі сторінки ОУН в історії регіону в День пам'яті жертв політичних репресій в Україні.