Венера гарячіша за Меркурій: вчені пояснили головний парадокс Сонячної системи

Меркурій розташований майже вдвічі ближче до Сонця, ніж Венера. Проте саме Венера залишається найгарячішою планетою Сонячної системи з температурою понад 460 градусів Цельсія.

На перший погляд це суперечить законам фізики. Меркурій обертається на відстані близько 58–60 мільйонів кілометрів від Сонця, тоді як Венера перебуває приблизно за 108 мільйонів кілометрів. Відповідно, найближча до світила планета отримує значно більше сонячної енергії, однак середня температура на Венері стабільно сягає 464–467 градусів Цельсія.

Головна причина полягає в атмосфері. Венера має надзвичайно щільну повітряну оболонку, яка приблизно у 92–93 рази щільніша за земну. Майже 96,5% її складу становить вуглекислий газ, що створює потужний парниковий ефект.

Сонячне світло проникає крізь атмосферу та нагріває поверхню планети, однак тепло практично не може повернутися назад у космос. Через це Венера фактично працює як гігантська піч, у якій енергія постійно накопичується.

Ситуацію додатково ускладнюють густі хмари із сірчаної кислоти. Вони відбивають близько 70–75% сонячного світла. Попри це навіть невеликої частини енергії, яка досягає поверхні, достатньо для підтримання екстремальної спеки.

Особливістю Венери є майже повна відсутність температурних контрастів. Завдяки потужній атмосфері тепло швидко розподіляється по всій планеті, тому різниця між денною і нічною температурою, а також між екватором і полюсами становить лише 1–2 градуси.

На Меркурії ситуація протилежна. Планета практично не має атмосфери, тому вдень поверхня нагрівається до 420–430 градусів, а вночі різко охолоджується до дуже низьких температур.

Вчені також зазначають, що тиск на поверхні Венери можна порівняти з перебуванням майже на кілометровій глибині в земному океані. За таких умов вуглекислий газ переходить у стан надкритичного флюїду, який має властивості одночасно рідини та газу.

Дослідники припускають, що мільярди років тому Венера могла мати океани та клімат, схожий на земний. Однак поступове нагрівання призвело до випаровування води, посилення парникового ефекту та накопичення вуглекислого газу в атмосфері. У результаті планета перетворилася на непридатний для життя світ.

Наприкінці 2026 року місія BepiColombo має розпочати детальне дослідження Меркурія. Паралельно NASA та ESA готують нові експедиції до Венери — DAVINCI+, VERITAS та EnVision. Їхня мета — з’ясувати, як планета, яку часто називають близнюком Землі, стала найспекотнішим місцем у Сонячній системі.