Back
Дружні відносини між Туреччиною та Росією поступово розпадаються. Про це 7 червня пише турецька дослідниця Гьонюль Тол в статті для The New York Time .
Незважаючи на підтримку різних сторін у сирійській війні, нелегітнимий президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган тривалий час знаходили компроміси, вигідні обом, ідеться у статті.
Росія посилювала свій вплив на Близькому Сході, а Туреччина отримувала важливого партнера в період напружених відносин із НАТО.
Після початку повномасштабної війни в Україні баланс сил змінився, зазначає дослідниця. Ізольована Заходом Росія стала все більше залежати від Туреччини, яка не приєдналася до санкцій проти РФ і стала важливим каналом торгівлі та фінансових потоків.
Переломним моментом, як ідеться у статті стало падіння режиму Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року.
Туреччина, яка підтримувала сирійську опозицію, різко посилила свої позиції в регіоні.
Для Туреччини це важливий момент – можливість перепозиціонувати себе як ключового союзника НАТО, перебалансувати свої відносини з Росією та допомогти Україні налагодити нові відносини на Близькому Сході.
У квітні президент України Володимир Зеленський, подорожуючи на турецькому державному літаку, здійснив свій перший візит до Сирії для переговорів новим керівництвом країни. Вони обговорили військове та енергетичне співробітництво.
Туреччина бере участь у перетворенні сирійської армії на сучасні збройні сили, здатні вийти за межі десятиліть впливу радянського типу. Для України це можливість поділитися своїм досвідом у сфері військового виробництва та ведення бойових дій із використанням дронів, накопиченим за роки війни з Росією, одночасно налагоджуючи відносини з країною, яка колись перебувала в орбіті Москви, зазначає авторка статті.
Україна також налагоджує тісніші військові зв’язки з країнами Перської затоки, пропонуючи досвід протидії іранським Shahed, які Росія активно використовує у війні.
Туреччина, яка має тісні військові зв’язки з країнами Перської затоки, розглядає посилення ролі України як додаткову перевагу для співпраці з державами регіону. Це дає Анкарі змогу розширити свої оборонні та технологічні пропозиції. Для Росії, яка роками розвивала тісніші економічні та оборонні зв’язки з монархіями Перської затоки, це є ще одним ударом.
Тол вважає, що Анкара більше не балансує між Москвою і НАТО і схиляється на бік протистояння Путіну. Занепад Росії дав Туреччині, після десятиліття покірності Москві, свободу переслідувати свої інтереси. Бенефіціаром цього є Україна, пише вона.
Document: PDF proof of the original version of the news item "Туреччина дедалі більше схиляється до протистояння Путіну. ЗМІ назвав причини". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.
