Back
Політтехнологічне (хто ще пам'ятає, що це таке).
Вірменські вибори й перемога Пашиняна мають всі шанси стати найцікавішим політтехнологічним кейсом цього року. Бо виграти вибори із 7% довіри серед молодої електоральної групи – це приблизно як "взяти" марафон з вивихнутою щиколоткою: технічно можливо, але вимагає специфічної стратегії руху. Олди мають пам'ятати схожі кампанії – Кучми та Єльцина. Справжній рок-н-ролл.
Стратегія Пашиняна виявилася дуже простою й дуже неочевидною одночасно – знову ж таки, для тих, хто не застав веселі 90-ті. Пашинян не намагався сподобатися. Він зробив так, щоб за нього було не огидно голосувати, і це принципово різні речі. У TikTok й Instagram він постив короткі кліпи під Adele й Пугачову, грав на барабанах, катався на велосипеді, показував серця руками і при цьому свідомо не ділився виборчою програмою, не говорив про економічне зростання й не обіцяв конкретних реформ. Тобто вів кампанію як лайфстайл-блогер, а не як політик, і це було не від відсутності програми, а від розуміння того, що його аудиторія програм не читає й обіцянкам не вірить, зате реагує на автентичність, нехай і постановочну.
Опитування IRI від травня 2026-го показало, що вірменська молодь насправді менш ентузіастична щодо вступу до ЄС, ніж покоління 56+, яке виявилося найбільшим прихильником євроінтеграції. Молодь голосувала за Пашиняна не тому, що хоче в Європу, а тому, що не хоче в Росію, і ця різниця має значення. Бо кампанія, побудована на "ходімо в ЄС", зачепила б одну аудиторію, а кампанія, побудована на "геть від Росії", зачепила іншу, і Пашинян, свідомо чи інтуїтивно, обрав другу. При цьому РФ тиснула на Вірменію так, ніби це лебедина пісня Путіна: відкликала посла, погрожувала виключенням з ЄАЕС, а сам Путін прямо порівнював Вірменію з Україною, натякаючи на відомі наслідки. Вірменія в цей період була третьою за обсягом мішенню після України і Франції.
Головний опонент Пашиняна Самвел Карапетян, російсько-вірменський мільярдер, який зробив статок у Росії, під час кампанії перебував під домашнім арештом за підбурювання до повалення уряду. Але Пашинян виявився ще той троль, пішов ва-банк. Він назвав ключовий інфраструктурний проєкт країни TRIPP, Trump Route for International Peace and Prosperity , тобто буквально вписав ім'я Трампа в назву транспортного коридору через вірменську територію, і отримав за це complete and total endorsement від самого Трампа , і підтримку Рубіо , і мир з Азербайджаном за американського посередництва. Це якраз той випадок, коли політичний маркетинг спрацював на 100%.
Для України тут є кілька речей, які варто взяти на замітку, не для копіювання, але для осмислення. Пашинян фактично анти-Мілей: жодного епатажу, жодних бензопил і скандалів, тільки барабани, велосипед і серця руками, тобто м'який популізм теплоти замість агресивного популізму гніву. Він виграв не тому, що переконав молодь йому довіряти, а тому, що зробив вибір максимально простим: я веду від Росії, а решту деталей можемо обговорити потім. І зверху написав великими літерами ім'я американського президента, увіковічнивши його в транспортному коридорі.
Час шукати в Україні проєкти, які можна назвати іменем Трампа і прив'язати до майбутньої виборчої кампанії.
Джерело: Артем Биденко / Facebook
Document: PDF proof of the original version of the news item "Пашинян виявився ще той троль". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: Gordon.
