Жорін різко відреагував на польські дискусії щодо УПА та міграційну політику Варшави

Народний депутат і бригадний генерал Максим Жорін жорстко розкритикував польську сторону за тиск на Україну через питання вшанування УПА . На його думку, Варшава сама створює умови, які витісняють українців із польського ринку праці - і водночас відкриває двері для мігрантів з Азії та Південної Америки. Жорін закликав будувати спільне майбутнє через взаємоповагу, а не зациклюватися на "псевдоісторичних теоріях".

Свою позицію Максим Жорін виклав у своєму Telegram-каналі. За словами депутата, польська влада, керуючись власним трактуванням історії, формує такі умови для українців у Польщі, які спонукають їх залишати країну. Натомість на звільнені місця приїжджають мігранти з інших регіонів , які в перспективі витіснятимуть і самих поляків - як це вже відбувалось у Франції, Британії та Німеччині.

"Набагато здоровіше було б будувати спільне європейське майбутнє, поважаючи героїв інших держав, і не зациклюватися на своїх комплексах. Інакше в гонитві за "історією" можна дійти до того, що її нікому буде вчити через покоління", – заявив Максим Жорін.

Приводом для реакції Жоріна стала хвиля обурення у Польщі після того, як президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування "імені Героїв УПА". Указ підписали 26 травня. Вже 28 травня колишній президент Польщі Лех Валенса публічно зняв з грудей український прапор, а 29 травня чинний президент Кароль Навроцький оголосив про намір позбавити Зеленського ордена Білого Орла.

Що сталося з українцями на польському ринку праці

У Польщі скорочується кількість українців на ринку праці. Частина з них повертається в Україну, а інші переїжджають до країн Західної Європи у пошуках вищих зарплат. Кадрові прогалини дедалі частіше заповнюють працівники з Азії та Південної Америки, як повідомляє польське видання WNP.pl .

"Польський ринок праці досить швидко адаптується до змін і поступово заповнює кадрові прогалини за рахунок нових трудових мігрантів", – зазначив генеральний директор компанії Worksol Group Міхал Солецький.

Загальна кількість іноземців, які працюють у Польщі, вже перевищила 1,17 млн осіб - майже у шість разів більше, ніж десять років тому. Наразі там працюють близько 30 тисяч громадян Колумбії та Філіппін, а також зростає кількість працівників із Непалу та Індії. Лише за перше півріччя 2024 року польська влада видала понад 173 тисячі дозволів на роботу, причому більшість - громадянам країн за межами Європи.

Польща стала однією з перших країн, які скасували спеціальні правила для українців. Під тиском президента Кароля Навроцького Сейм у вересні 2025 року ухвалив відповідний закон. Згідно з ним, українські біженці мали статус тимчасового захисту лише до 4 березня 2026 року - на рік менше, ніж рекомендувала Рада ЄС.

Між тим МЗС України закликало до фахової дискусії щодо спільного минулого. Речник міністерства Георгій Тихий нагадав, що від суперечок українців і поляків виграє лише Москва, а українські військові боронять не лише Україну, але й всю Європу. Аналітики також зазначають, що тема "історичної справедливості" регулярно виринає у польському політичному житті - особливо тоді, коли потрібно мобілізувати консервативний електорат або відвернути увагу від соціальних проблем.

Польща і Україна - складний досвід підтримки

З початку повномасштабної агресії Росії Польща стала однією з перших країн, які підтримали Україну. У багатьох польських містах відкрили центри для українців, де вони могли переночувати, отримати їжу та необхідні речі. Польща прийняла найбільшу кількість українських біженців серед усіх країн Євросоюзу - близько 1,5 мільйона осіб, проте поступово умови перебування для українців у Польщі почали змінюватися - країна закрила навіть найбільший центр прийому біженців.

Понад 8,5 мільйона українців залишили країну з початку російської агресії у 2014 році. Без конкретних гарантій безпеки та житлових програм масового повернення не станеться, попереджають експерти. Загострення польсько-українських відносин додає нових ускладнень до і без того непростого питання повернення мільйонів українців додому.