Конфлікт інтересів в енергосекторі: чому радник міністра Юрій Бойко продовжує неофіційно керувати «Українськими розподільними мережами»

Конфлікт інтересів в енергосекторі: чому радник міністра Юрій Бойко продовжує неофіційно керувати «Українськими розподільними мережами»

Поки Україна готується до зимового сезону, окремі посадовці вже досконало опанували вміння одночасно утримувати дві посади.

Йдеться про Юрія Бойка, якого нещодавно ввели до складу Наглядової ради НЕК «Укренерго» як представника держави, вивівши його з дирекції АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).

На перший погляд — звичайна кадрова перестановка, однак у вітчизняній енергетиці все виявляється значно складнішим.

Формально Бойко наразі не має жодного відношення до УРМ, окрім статусу радника першого віцепрем’єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.

Посада звучить солідно, проте радник не наділений реальними управлінськими повноваженнями в межах акціонерного товариства.

Попри це, старі звички, здається, сильніші за норми корпоративного управління.

Його кабінет в офісі УРМ досі нікуди не зник і залишається затишним та обжитим.

До того ж за ним усе ще закріплено службову автівку компанії.

Очевидно, відвідувати засідання Наглядової ради «Укренерго» на транспорті іншої структури стало новим стандартом державного менеджменту.

НАЗК, як там із можливим конфліктом інтересів?

Нещодавно пан Бойко провів зустріч із керівниками державних обленерго, що входять до складу УРМ.

Офіційного статусу захід не мав, проте фактично це був сеанс переконання, під час якого Юрій Миколайович наполегливо заохочував директорів приєднуватися до громадської спілки «Розумні електромережі України».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Тієї самої, яку очолює Олександр Баранюк — його давній колега за попереднім складом Наглядової ради «Укренерго».

Схема виглядає як класичний приклад тіньового впливу: перебуваючи в наглядовій раді системного оператора, зберігати контроль, кабінет і авто в розподільчих мережах під прикриттям статусу радника міністра та водночас спрямовувати державні підприємства до спілки свого соратника.

Коли Бойко неофіційно керує розподільчими компаніями та просуває приватні інтереси, це вже не просто конфлікт інтересів, а відверте порушення законодавства.

Конфлікт інтересів в енергосекторі: чому радник міністра Юрій Бойко продовжує неофіційно керувати «Українськими розподільними мережами»

Поки Україна готується до зимового сезону, окремі посадовці вже досконало опанували вміння одночасно утримувати дві посади.

Йдеться про Юрія Бойка, якого нещодавно ввели до складу Наглядової ради НЕК «Укренерго» як представника держави, вивівши його з дирекції АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).

На перший погляд — звичайна кадрова перестановка, однак у вітчизняній енергетиці все виявляється значно складнішим.

Формально Бойко наразі не має жодного відношення до УРМ, окрім статусу радника першого віцепрем’єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.

Посада звучить солідно, проте радник не наділений реальними управлінськими повноваженнями в межах акціонерного товариства.

Попри це, старі звички, здається, сильніші за норми корпоративного управління.

Його кабінет в офісі УРМ досі нікуди не зник і залишається затишним та обжитим.

До того ж за ним усе ще закріплено службову автівку компанії.

Очевидно, відвідувати засідання Наглядової ради «Укренерго» на транспорті іншої структури стало новим стандартом державного менеджменту.

НАЗК, як там із можливим конфліктом інтересів?

Здається, що не в курсі.

Нещодавно пан Бойко провів зустріч із керівниками державних обленерго, що входять до складу УРМ.

Офіційного статусу захід не мав, проте фактично це був сеанс переконання, під час якого Юрій Миколайович наполегливо заохочував директорів приєднуватися до громадської спілки «Розумні електромережі України».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Тієї самої, яку очолює Олександр Баранюк — його давній колега за попереднім складом Наглядової ради «Укренерго».

Схема виглядає як класичний приклад тіньового впливу: перебуваючи в наглядовій раді системного оператора, зберігати контроль, кабінет і авто в розподільчих мережах під прикриттям статусу радника міністра та водночас спрямовувати державні підприємства до спілки свого соратника.

Коли Бойко неофіційно керує розподільчими компаніями та просуває приватні інтереси, це вже не просто конфлікт інтересів, а відверте порушення законодавства.

Конфлікт інтересів в енергосекторі: чому радник міністра Юрій Бойко продовжує неофіційно керувати «Українськими розподільними мережами»

Поки Україна готується до зимового сезону, окремі посадовці вже досконало опанували вміння одночасно утримувати дві посади.

Йдеться про Юрія Бойка, якого нещодавно ввели до складу Наглядової ради НЕК «Укренерго» як представника держави, вивівши його з дирекції АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).

На перший погляд — звичайна кадрова перестановка, однак у вітчизняній енергетиці все виявляється значно складнішим.

Формально Бойко наразі не має жодного відношення до УРМ, окрім статусу радника першого віцепрем’єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.

Посада звучить солідно, проте радник не наділений реальними управлінськими повноваженнями в межах акціонерного товариства.

Попри це, старі звички, здається, сильніші за норми корпоративного управління.

Його кабінет в офісі УРМ досі нікуди не зник і залишається затишним та обжитим.

До того ж за ним усе ще закріплено службову автівку компанії.

Очевидно, відвідувати засідання Наглядової ради «Укренерго» на транспорті іншої структури стало новим стандартом державного менеджменту.

НАЗК, як там із можливим конфліктом інтересів?

Здається, що не в курсі.

Нещодавно пан Бойко провів зустріч із керівниками державних обленерго, що входять до складу УРМ.

Офіційного статусу захід не мав, проте фактично це був сеанс переконання, під час якого Юрій Миколайович наполегливо заохочував директорів приєднуватися до громадської спілки «Розумні електромережі України».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Тієї самої, яку очолює Олександр Баранюк — його давній колега за попереднім складом Наглядової ради «Укренерго».

Схема виглядає як класичний приклад тіньового впливу: перебуваючи в наглядовій раді системного оператора, зберігати контроль, кабінет і авто в розподільчих мережах під прикриттям статусу радника міністра та водночас спрямовувати державні підприємства до спілки свого соратника.

Коли Бойко неофіційно керує розподільчими компаніями та просуває приватні інтереси, це вже не просто конфлікт інтересів, а відверте порушення законодавства.

Конфлікт інтересів в енергосекторі: чому радник міністра Юрій Бойко продовжує неофіційно керувати «Українськими розподільними мережами»

Поки Україна готується до зимового сезону, окремі посадовці вже досконало опанували вміння одночасно утримувати дві посади.

Йдеться про Юрія Бойка, якого нещодавно ввели до складу Наглядової ради НЕК «Укренерго» як представника держави, вивівши його з дирекції АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).

На перший погляд — звичайна кадрова перестановка, однак у вітчизняній енергетиці все виявляється значно складнішим.

Формально Бойко наразі не має жодного відношення до УРМ, окрім статусу радника першого віцепрем’єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.

Посада звучить солідно, проте радник не наділений реальними управлінськими повноваженнями в межах акціонерного товариства.

Попри це, старі звички, здається, сильніші за норми корпоративного управління.

Його кабінет в офісі УРМ досі нікуди не зник і залишається затишним та обжитим.

До того ж за ним усе ще закріплено службову автівку компанії.

Очевидно, відвідувати засідання Наглядової ради «Укренерго» на транспорті іншої структури стало новим стандартом державного менеджменту.

НАЗК, як там із можливим конфліктом інтересів?

Здається, що не в курсі.

Нещодавно пан Бойко провів зустріч із керівниками державних обленерго, що входять до складу УРМ.

Офіційного статусу захід не мав, проте фактично це був сеанс переконання, під час якого Юрій Миколайович наполегливо заохочував директорів приєднуватися до громадської спілки «Розумні електромережі України».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Тієї самої, яку очолює Олександр Баранюк — його давній колега за попереднім складом Наглядової ради «Укренерго».

Схема виглядає як класичний приклад тіньового впливу: перебуваючи в наглядовій раді системного оператора, зберігати контроль, кабінет і авто в розподільчих мережах під прикриттям статусу радника міністра та водночас спрямовувати державні підприємства до спілки свого соратника.

Коли Бойко неофіційно керує розподільчими компаніями та просуває приватні інтереси, це вже не просто конфлікт інтересів, а відверте порушення законодавства.

Конфлікт інтересів в енергосекторі: чому радник міністра Юрій Бойко продовжує неофіційно керувати «Українськими розподільними мережами»

Поки Україна готується до зимового сезону, окремі посадовці вже досконало опанували вміння одночасно утримувати дві посади.

Йдеться про Юрія Бойка, якого нещодавно ввели до складу Наглядової ради НЕК «Укренерго» як представника держави, вивівши його з дирекції АТ «Українські розподільні мережі» (УРМ).

На перший погляд — звичайна кадрова перестановка, однак у вітчизняній енергетиці все виявляється значно складнішим.

Формально Бойко наразі не має жодного відношення до УРМ, окрім статусу радника першого віцепрем’єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.

Посада звучить солідно, проте радник не наділений реальними управлінськими повноваженнями в межах акціонерного товариства.

Попри це, старі звички, здається, сильніші за норми корпоративного управління.

Його кабінет в офісі УРМ досі нікуди не зник і залишається затишним та обжитим.

До того ж за ним усе ще закріплено службову автівку компанії.

Очевидно, відвідувати засідання Наглядової ради «Укренерго» на транспорті іншої структури стало новим стандартом державного менеджменту.

НАЗК, як там із можливим конфліктом інтересів?

Здається, що не в курсі.

Нещодавно пан Бойко провів зустріч із керівниками державних обленерго, що входять до складу УРМ.

Офіційного статусу захід не мав, проте фактично це був сеанс переконання, під час якого Юрій Миколайович наполегливо заохочував директорів приєднуватися до громадської спілки «Розумні електромережі України».

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Тієї самої, яку очолює Олександр Баранюк — його давній колега за попереднім складом Наглядової ради «Укренерго».

Схема виглядає як класичний приклад тіньового впливу: перебуваючи в наглядовій раді системного оператора, зберігати контроль, кабінет і авто в розподільчих мережах під прикриттям статусу радника міністра та водночас спрямовувати державні підприємства до спілки свого соратника.

Коли Бойко неофіційно керує розподільчими компаніями та просуває приватні інтереси, це вже не просто конфлікт інтересів, а відверте порушення законодавства.