Парламентські вибори у Вірменії сприймалися не лише як боротьба партій за владу, а майже як референдум про майбутній курс країни.
У Вірменії завершилися парламентські вибори, перемогу на яких здобув Нікол Пашинян та його партія "Громадянський договір", отримавши 49,8% голосів.
На одному боці був Нікол Пашинян із його прозахідним поворотом і зближенням із ЄС, на іншому – відкрито проросійські сили, які пропонували повернення до старої орбіти впливу.
Друге місце посіла "Сильна Вірменія" Самвела Карапетяна з 23,29%, третє - блок "Вірменія" Роберта Кочаряна з приблизно 10%.
Саме тому перемога Пашиняна швидко стала для Брюсселя зручною політичною історією.
Обидва блоки є відкрито проросійськими політичними силами.
Але вибори не перестають бути виборами лише тому, що на них вирішується геополітичний напрямок.
Про це пише РБК.
Чесність процедури, рівність умов, відсутність тиску і довіра до підрахунку голосів залишаються не менш важливими, ніж відповідь на питання «Європа чи Росія».
Ці вибори проходили на тлі безпрецедентної політичної напруги, тому що сприймалися як голосування щодо майбутнього курсу країни: зближення з Європою чи повернення до орбіти російського впливу.
Про це пише РБК-Україна.
Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичному виникненню демократії.
Перемога прозахідного Пашиняна зміцнила зовнішньополітичний розворот Вірменії у бік ЄС, проте європейський курс не дорівнює автоматичній появі демократії.
Хід передвиборчої боротьби наочно продемонстрував цей розрив.
У день виборів Слідком Вірменії повідомив про відкриття 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов'язаних із виборами.
Лише у день виборів, 7 червня, Слідчий комітет Вірменії повідомив про порушення 59 кримінальних справ за звинуваченнями у порушеннях, пов'язаних із виборами.
А наступного дня МВС країни заявив, що під час голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення: випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес.
А наступного дня МВС Вірменії надало офіційні дані про те, що в ході голосування було зафіксовано 619 повідомлень про порушення виборчого процесу, у т.ч. випадки подвійного голосування, порушення таємниці голосування, перешкоджання здійсненню виборчих прав, підкуп виборців та втручання у виборчий процес.
Станом на ранок 8 червня затримали 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки.
Станом на ранок 8 червня було затримано 18 осіб, а ще 322 звіти про порушення перебувають на стадії перевірки.
Серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил.
Незалежна вірменська спостережна місія The Independent Observer Alliance , спостерігачі якої відвідали майже всі виборчі дільниці країни (1 906 з 2 005), зафіксували ще більш драматичну картину.
Незалежна спостережна місія The Independent Observer Alliance, спостерігачі якої відвідали 1 906 з 2 005 виборчих дільниць, зафіксували: проблеми були виявлені на 44% виборчих дільниць, тобто, на кожній другій, що погано узгоджується з образом «демократичного» голосування.
За їхніми даними, порушення та проблеми було виявлено на 44% виборчих дільниць, тобто на кожній другій, що погано узгоджується з образом «демократичного» голосування.
Ще одна місцева місія спостереження «Айакве» зафіксувала: у виборчих списках були померлі люди.
Ще одна місцева місія спостереження «Айакве» зафіксувала використання «мертвих душ».
Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії: «Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена обинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних кримінальних справ проти опозиційних кандидатів та активістів».
Спостерігачі зауважили, що у виборчих списках трапляються вже померлі люди.
А спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила: «Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про вибіркове правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів».
Подібні приклади демонструють, наскільки Вірменія близька до демократії де-факто, а не на рівні заяв та декларацій.
На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає абсурдно.
Згідно з попередньою заявою Парламентської асамблеї ОБСЄ (OSCE PA) за підсумками спостереження за парламентськими виборами у Вірменії, «Кампанія мала вкрай конфронтаційний характер, супроводжувалася риторикою, що сіє ворожнечу, і відзначена звинуваченнями у підкупі виборців та інших порушеннях виборчого законодавства, що призвело до численних криміналних справ проти опозиційних кандидатів тиа активістів».
Так, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн привітала Нікола Пашиняна з перемогою і додала: «Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою».
Спеціальний координатор і керівник короткострокової місії спостерігачів ОБСЄ Фарах Карімі заявила : «Концентрація арештів і кримінальних переслідувань щодо опозиційних діячів сприяла формуванню уявлення про виборче правосуддя, в той час як поляризований інформаційний простір, підбурювальна риторика, дезінформація, а також постійний зовнішній тиск та втручання підірвали демократичну стійкість Вірменії та цілісність суспільних дебатів».
Наскільки об'єктивними є заяви про тиск на опозицію – мають вирішувати компетентні органи.
Але якщо звернутися до сухої статистики, ми побачимо, що за даними самої Генпрокуратури Вірменії, з 7 лютого по 7 червня порушено 210 кримінальних справ, пов'язаних із виборами, а кримінальне переслідування розпочалося щодо 349 осіб.
Окремо Антикорупційний комітет повідомив про 194 затримані за останні тижні кампанії, 84 з яких перебувають у в'язниці або під домашнім арештом за звинуваченнями у підкупі виборців, які опозиція заперечує.
Цікаво, що серед сотень затриманих не було жодного представника провладних сил.
Широкого резонансу в міжнародних ЗМІ набули також повідомлення про спроби опозиції мобілізувати вірменську діаспору, використовуючи для цього незаконні методи.
Наприкінці травня Reuters писав, що високопосадовці РФ обговорюють можливість відправки російських вірмен до Вірменії для голосування за опонентів Пашиняна.
А 7 червня головний уповноважений Вірменії у справах діаспори Зорі Сінанян зазначив , що вірмени у Франції отримували дзвінки з Росії із закликами приїхати до Вірменії та підтримати конкретного кандидата.
Політична мобілізація в даному випадку будувалася не тільки на агітації, але на підкупі та тиску.
Це ще одне свідчення того, наскільки далекі від демократичних стандартів методи вірменських політичних сил на цих виборах.
На тлі перелічених фактів позиція ЄС щодо Вірменії виглядає гранично абсурдно.
Зокрема, 8 червня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, вітаючи Пашиняна з перемогою, додала: «Ми високо цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка все більше зближується з Європою».
За такої кількості порушень називати ці вибори «демократичними», звучить як глузування.
Вірменські вибори показали небезпечну підміну: геополітичний результат почали сприймати як доказ демократичності процесу.
Демократія не зводиться до вибору між Європою та Росією.
Але перемога прозахідної сили не може автоматично закривати питання про порушення, тиск на опозицію чи вибірковість правосуддя.
Вона також означає чесну конкуренцію, пріоритет принципів та норм над особистими оцінками, відмова від переслідування неугодних та свободу від будь-якого тиску у боротьбі за голоси.
Якщо ЄС хоче підтримувати Вірменію як партнера, він має відрізняти стратегічний курс від якості виборів.
Але замість неупередженої оцінки виборів, Єврокомісія оголосила , що виділить Вірменії понад 50 млн євро допомоги та надасть безмитний доступ на ринок ЄС для низки вірменських товарів.
Інакше демократія перетворюється на відповідь у зовнішньополітичному тесті, де правильний варіант – Європа, а все інше відсувається на другий план.
Для ЄС сьогодні геополітичний розворот Єревана значно важливіший, ніж якість вірменської демократії.
Подібний підхід знецінює саму ідею європейських стандартів.
Якщо Брюссель готовий називати демократичною будь-яку країну, яка дистанціюється від Росії, то демократія для ЄС перетворюється не на систему цінностей, а на нагороду за геополітичну лояльність.
Back
