Back
Original version

Сигнал для суспільства: чому принципова реакція поліції на знущання над тваринами рятує не лише кошенят

Від знущань над котом до небезпеки для людей – один крок? Непоодинокі випадки жорстокого поводження з тваринами – це тривожний дзвінок для українського суспільства на тлі війни. І це саме той кейс, коли своєчасна і принципова реакція правоохоронців рятує від агресії не лише чотирилапих пухнастиків.

Наприкінці травня 2026 року до поліції Індустріального району Харкова звернулася жінка: на її особистий акаунт у месенджері надійшло відеоповідомлення зі сценою жорстокого поводження з кошеням. Невстановлена особа навмисно завдала тварині тяжких фізичних ушкоджень за допомогою підручного інструменту. Кошеня загинуло.

Правоохоронці відреагували оперативно – слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 299 Кримінального кодексу України. Це одна з найсуворіших частин статті: санкція передбачає до восьми років позбавлення волі. Наразі тривають слідчі дії, особу причетного встановлюють. З міркувань етики відео- та фотоматеріали ми не оприлюднюємо.

На жаль, це – не поодинокий випадок за останній час

На початку червня 2026 року Павлоград сколихнула новина: 17-річна дівчина знущалася з кота і знімала це на камеру. Поліція Дніпропетровської області відреагувала оперативно – через моніторинг соцмереж встановила особу неповнолітньої і відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 299 Кримінального кодексу України. Тварин вилучили і передали на лікування: у одного котика виявили декілька переломів.

Те, що правоохоронці не залишили цей випадок без уваги – безумовно, позитивний сигнал.

Але те, що за словами місцевих зоозахисників, ця ж дівчина знущалася над тваринами роками, а подібні публікації зʼявлялися ще три роки тому – це вже серйозне запитання до українського суспільства загалом.

У грудні 2024 року на Львівщині поліція встановила двох підлітків, які побили собаку, поклавши її в мішок, і зняли все на відео – тварина загинула.

У листопаді 2025 року у Львові спалахнув скандал після відео, де маленька дитина розмальовувала кота фломастерами – батька притягнули до відповідальності, а пухнастика передали зоозахисникам.

Усі ці випадки об’єднує одне: вони ставали відомими лише після того, як відео потрапляло у відкритий доступ.

Хвиля таких публікацій стала підставою для петиції на урядовому сайті з вимогою посилити покарання за жорстоке поводження з тваринами. Авторка петиції зазначає, що дедалі частіше люди свідомо знущаються з тварин заради переглядів і лайків у мережі!

Ця закономірність змушує говорити не лише про окремі злочини, а й про системну проблему.

Що каже наука: від тварини – до людини?

Жорстокість до братів наших менших – не просто порушення закону. Це сигнал, який кримінологи та психологи давно навчилися читати як своєрідне попередження.

Знакове дослідження Массачусетського товариства із захисту тварин та Університету Нортістерн встановило: особи, які жорстоко поводяться з тваринами, у п’ять разів частіше скоюють насильницькі злочини проти людей. Ба більше, 70% із них на момент дослідження вже мали інші правопорушення в активі.

ФБР включило жорстоке поводження з тваринами до переліку предикторних злочинів і враховує його при складанні профілів серійних злочинців. Дослідження 2013 року показало, що 43% осіб, які вчиняли масові розстріли в школах, раніше знущалися з тварин. У 88% сімей, де розслідувалося фізичне насильство над дітьми, фіксувалося і жорстоке поводження з тваринами.

Простіше кажучи, це проблема громадської безпеки.

Психологічний контекст: війна та її наслідки для дітей

Звісно ж, можна не враховувати контекст, у якому живуть українські діти й підлітки сьогодні. Понад чотири роки повномасштабної війни, постійні обстріли, переїзди, втрати близьких, тривожні ночі в укриттях – все це формує потужне психологічне навантаження, яке не кожна доросла людина може витримати. Що казати про неповнолітніх.

Дитяча психіка реагує на хронічний стрес по-різному: замкненістю, агресією, емоційним знеціненням. Іноді ця агресія знаходить вихід у знущаннях над тими, хто більш беззахисний. Тварини перетворюються на зручна мішені: вони не скаржаться, не розкажуть батькам, не зателефонують у поліцію.

Це не виправдання. Але це психологічні моменти, які зобов’язують батьків і суспільство діяти – не чекаючи, поки дитина “переросте”.

Що потрібно робити зараз?

По-перше, реагувати на сигнали. Якщо ви бачите ознаки жорстокого ставлення до тварин – повідомляйте. Не чекайте, поки з’явиться відео. Поліція відкриє кримінальне провадження, а адміністративна та кримінальна відповідальність за такі дії в Україні передбачені законом.

По-друге, батьки мають знати, що відбувається у житті їхніх дітей – і не лише в шкільному, а й у цифровому. Те, що підліток публікує в соцмережах, – це частина його реальності. Якщо там з’являються сцени, що тривожать, – це привід не для покарання, а хоча б для розмови і, за потреби, звернення до психолога.

По-третє, школи та громади мають розуміти: замовчування проблеми не вирішує. Директорка закладу, де навчається дівчина з Павлограда, відмовилася говорити з журналістами. Це тривожна деталь. Відкритість і рання реакція – набагато ефективніші, ніж мовчання.

Тварини ні в чому не винні. Вони не розуміють причин людської жорстокості – вони просто мовчки страждають. Але ми, дорослі, зобов’язані розуміти: сьогодні жертвою став кіт чи пес. А хто завтра? Питання відкрите.

Суспільство, яке вміє зупиняти жорстокість на ранній стадії, захищає не лише тварин. Воно захищає всіх нас.

Читати також: “Піратство” на мільйони доларів: сучасні браконьєри та їхні функції.

Open the news PDF proof

Document: PDF proof of the original version of the news item "Сигнал для суспільства: чому принципова реакція поліції на знущання над тваринами рятує не лише кошенят". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: NARDEP 24.

Document: PDF proof of the original version of the news item "Сигнал для суспільства: чому принципова реакція поліції на знущання над тваринами рятує не лише кошенят". It records the publication content at the moment of the first scan, the preservation date and the source: NARDEP 24.

Download Download PDF