53 тисячі зникли з рахунку: суд визнав, що клієнтка Ощадбанку сама розкрила банківські дані

53 тисячі зникли з рахунку: суд визнав, що клієнтка Ощадбанку сама розкрила банківські дані

В Ощадбанку стверджують, що несанкціонований переказ коштів міг відбутися внаслідок розголошення клієнткою своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на її ім’я.

Про це пише Інформатор.

Жінка виявила відсутність коштів на картці. Проте Ощадбанк не поспішає повертати 53 590 гривень, адже клієнтка розголосила персональні дані. Про це йдеться у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 3 червня 2025 року.

21 лютого 2024 року жінка помітила на балансі картки відсутність коштів в сумі 53 590 гривень, які були перераховані на створений картковий рахунок. 22 лютого 2024 року вона повідомила контакт-центр АТ «Ощадбанк» про викрадення коштів та поліцію, де тепер ведеться досудове розслідування.

"Несанкціонований переказ коштів міг відбутися внаслідок розголошення клієнткою своїх персональних даних, реквізитів платіжних карток банку, випущених на її ім’я. При вході до системи дистанційного обслуговування «Ощад24/7» та проведенні операцій з переказу коштів була проведена належним чином електронна ідентифікація електронного платіжного засобу - банківської картки та його користувача - позивачки, вона несе відповідальність за проведені операції за власним рахунком. Позивачкою не доведено чинників, що є підставою для задоволення позову. Позивачка є потерпілою в кримінальному провадженні, відкритому за її заявою, і в разі встановлення винних осіб, які заволоділи її коштами, вона має право звернутися до них з відповідним позовом", - заявили в Ощадбанку.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Розгляд справи

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2024 року з розрахункового рахунку жінки на картковий рахунок в іншому банку було 27 разів переказано кошти по 2 тисячі гривень у загальному розмірі 53 590 гривень. Як вказує у своїй позовній заяві громадянка, зазначені дії стали можливими з невідомої їй причини. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин того, що до її телефону отримала доступ стороння особа. З наданої ПАТ «Київстар» інформації вбачається, що 21.02.2024 року на телефон було здійснено 7 вихідних дзвінків, 4 вхідних дзвінків, з яких 4 телефонних дзвінки тривалістю 369 сек., 196 сек., 191 сек., тобто, після проведення переказу коштів з рахунку, що свідчить про те, що фактично телефон перебував у робочому режимі.

"Доказів того, що позивачка зверталася до ПАТ «Київстар» із заявою про відновлення її номеру телефону матеріали справи також не містять. При проведенні її реєстрації в системі «Ощад 24/7» та спірних операцій в системі «Ощад 24/7», ідентифікація підтверджувалась за допомогою одноразового цифрового пароля та надалі біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки самим клієнтом. Вхід до системи дистанційного банківського обслуговування mobile-банкінг "Ощад 24/7», операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності повного номера банківської картки, CVV-коду, терміну дії картки, смс-паролів, логіну, пін-коду, відомих лише позивачці, яка могла розголосити цю інформацію третім особам. Доказів протилежного позивачкою не було доведено. Клієнтка (позивачка), виявивши втрату платіжного інструменту та/або отримавши СМС-повідомлення з індивідуальною обліковою інформацією, пов’язану зі спробою ввійти в систему «Ощад 24/7», 21.02.2024 року була зобов’язана негайно повідомити банк про таку втрату чи компрометацію картки та вимагати блокування карткового рахунку. Натомість громадянка звернулася до відділення банку з повідомленням про шахрайські операції та блокування карткового рахунку лише після завершення всіх спірних транзакцій", - зазначено у матеріалах справи.

Яким було рішення суду?

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не довела того, що доступ до її телефону було отримано сторонньою особою, і що у списанні коштів з її рахунку є вина банківської установи.

"Враховуючи наведене, суд робить висновок про необґрунтованість вимог позивачки, відсутність у діях відповідача порушень вимог спеціального закону, тому у задоволенні позову відмовляє", - наголосив суд.