"Холодна їжа та жахливі макарони": чим насправді годують дітей у школах і що зміниться з 1 вересня

Держава виділила 14,4 млрд грн, але технічна готовність шкіл у регіонах і реальна якість їжі залишаються під питанням

Безплатні обіди з 1 вересня отримають не всі школярі. Попри виділені державою мільярди, частина шкіл досі не має де готувати їжу, а батьки сумніваються, чи варто взагалі розраховувати на шкільну їдальню. "Телеграф" з'ясував, хто вже зараз їсть безкоштовно, скільки грошей виділила держава і чи встигнуть школи підготуватися.

Мільярд на обіди: що уряд пообіцяв школярам

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила : з 1 вересня гаряче харчування отримають усі учні 1-11 класів закладів загальної середньої освіти, які навчаються очно або за змішаною формою.

Поки це стосується лише державних і комунальних шкіл. Приватні заклади та учні на повному дистанційному навчанні до програми не включені.

На старт реформи уряд уже виділив 1 млрд грн — гроші підуть на модернізацію харчоблоків у 73 школах по всій країні. Держбюджет-2026 передбачає субвенцію місцевим бюджетам у розмірі 14,4 млрд грн на організацію харчування.

Хто їсть безплатно вже зараз

До 1 вересня безоплатні обіди отримують:

учні 1-4 класів по всій Україні;

діти у прифронтових громадах — незалежно від класу;

пільгові категорії школярів , визначені місцевими радами: діти з малозабезпечених сімей, сироти, діти з інвалідністю.

Після 1 вересня програма охопить учнів 5-11 класів , яких досі не включали.

"Це стратегічний пріоритет, а не разова акція"

"Телеграф" звернувся до Міністерства освіти і науки з питаннями про реформу. Злата Безкоровайна , начальниця головного управління загальної середньої освіти МОН, в ексклюзивному коментарі виданню пояснила логіку рішення.

"Розширення безоплатного гарячого харчування на здобувачів 1-11 класів є стратегічним пріоритетом державної політики у сфері охорони здоров'я дітей, формування здорових харчових звичок та підтримки родин в умовах воєнного стану", —

зазначає Безкоровайна.

За її словами, МОН разом із кількома міністерствами вже реалізує Операційний план реформування шкільного харчування до 2027 року . Обласні адміністрації затвердили власні плани заходів на 2026-2027 роки.

Що буде на тарілці: нове меню для школярів

Меню планують переглянути. Основний принцип — більше овочів, збалансовані страви, менше солі й цукру . Діяти буде чотиритижневе сезонне меню, яке враховує вік дитини, сезонність і наявні продукти.

Школи зобов'язані впровадити систему НАССР — міжнародний стандарт безпечності харчових продуктів. Він контролює кожен етап: від зберігання продуктів до температури готових страв на тарілці. Мета — не допустити небезпечну їжу до дитини ще до того, як вона потрапить у їдальню.

Якщо страва систематично лишається недоїденою — меню мають скоригувати. Стандарти харчування, закладені у реформі Євгена Клопотенка, залишаються основою: акцент на натуральних продуктах і різноманітності страв .

Реальність: що їдять діти зараз

Поки чиновники говорять про реформу, батьки описують зовсім іншу картину.

Тернопільська мама двох дітей — учениці третього класу та учня сьомого — розповіла " Телеграфу" , як виглядає харчування зараз. Молодша донька їсть безкоштовно: макарони з тертим сиром, вареники, сирники, каша з котлетою . Якість — посередня, але дитина їсть.

Зі старшим сином — інша історія. Їдальня для старшокласників платна, але проблема не в ціні. " Холодна їжа , дуже прісна картопля, макарони жахливого вигляду", — розповідає жінка. Син брав лише гречку або котлету — і то лише тоді, коли мама наполягала.

" Діти майже не ходять в їдальню . Ідуть до крамниць або пекарні поруч зі школою", — каже тернополянка. За її словами, з вересня планує заохочувати сина все ж спробувати нове меню.

Інша реальність — в Одесі. Там мама двох дітей пояснює: їхня школа на околиці міста не має кухні взагалі. " Будується вже кілька років ", — каже жінка. Поки кухні немає — дітям дають сухпайки: печиво, сік, фрукт, булочка. "Малому подобається, але одноманітне печиво вже набридло — вже не їдять", — розповідає вона.

Сусідня школа — з гарним ремонтом — отримала влучання рік тому і тепер теж працює онлайн. Для таких громад безоплатний гарячий обід з вересня поки залишається питанням .

Не всі школи встигають: проблема їдалень

Наприклад, на Волині, де 506 шкіл і понад 137 тисяч учнів, картина показова. Начальниця обласного управління освіти Наталія Матвіюк повідомила на нараді 8 червня: у 39 громадах усі школи технічно готові забезпечити харчування 100% учнів до вересня. Але у 15 громадах їдальні готові лише частково, а у 29 школах харчоблоків немає взагалі.

"Попередній аналіз вказує, що 29-ти громадам через обмеженість бюджету забезпечити необхідне співфінансування буде досить складно", — каже Матвіюк .

Проблема — не лише у приміщеннях. Держава покриває вартість продуктів, але кейтеринг, енергоносії та зарплати кухарів лягають на місцеві бюджети. Для невеликих громад це серйозне навантаження.

Три моделі: як школи організують харчування

МОН виділяє три способи, за якими школи можуть годувати дітей:

Самостійне приготування — школа готує власними силами.

Аутсорсинг — приватна компанія організовує харчування на базі школи.

Кейтеринг — готову їжу доставляють з центральної кухні.

Для малих шкіл і віддалених сіл найперспективнішою вважають модель опорних кухонь — страви готують централізовано і розвозять по закладах у спеціальних термоконтейнерах.

На Тернопільщині цю модель тестують п'ятий рік. Підприємець-ветеран Дмитро Константінов разом із партнеркою Іриною Назарчук постачає гарячі обіди до шкіл у Зборові, Микулинцях і Тернополі. Їхній принцип: якщо діти не доїдають — меню змінюють.

Реакція батьків: від підтримки до скептицизму

В українських соцмережах ініціатива викликала суперечки. Частина батьків назвала її популізмом — мовляв, проблема не у вартості, а в якості їжі. Інші нагадали: тисячі сімей в умовах війни не можуть щодня забезпечити дітям повноцінний обід .

"Не вгодиш тим людям. Було платно — нарікали. Безкоштовно — знову незадоволені", — писали у коментарях у відповідь на критику.

Що робити батькам прямо зараз

Подавати окремих заяв не потрібно — харчування буде організоване автоматично.

Школи зобов'язані повідомити батьків про порядок харчування до початку нового навчального року. Деталі щодо конкретного закладу — розкладу, меню та організації — краще уточнювати безпосередньо у школі або місцевому відділі освіти.

Батьки мають право входити до бракеражних комісій — громадських груп, які контролюють якість харчування у школі. Якщо такої комісії немає — можна ініціювати її створення.

З 2026-2027 навчального року безоплатне харчування планують забезпечити всім школярам незалежно від регіону. Коли реформу реалізують у повному обсязі, мільйони українських дітей вперше отримають гарячий обід у школі як гарантований державою стандарт.