Як у Харкові судять помічника лісничого за обвинуваченням у держзраді

Шевченківський районний суд Харкова почав розгляд справи Юрія Косенка — помічника лісничого Завгороднівського лісництва “Ізюмське лісове господарство”. На початку повномасштабного російського вторгнення він перебував у селі Співаківка Ізюмського району на Харківщині. Чоловіка затримали взимку 2026 року та нині обвинувачують у державній зраді.

За даними слідства, у квітні 2022-го Косенко нібито допоміг росіянам організувати засідку на військовослужбовців однієї з бригад територіальної оборони. Натомість обвинувачений зазначає, що потрапив під обстріл колони цивільних автівок, яку влаштувала російська ДРГ. І після цього окупанти взяли його у полон. Адвокатка наполягає: у діях Косенка немає складу злочину .

Версія слідства

За даними слідства, з середини березня по 17 квітня 2022-го Косенко перебував у селі Співаківка й “вступив у контакт з невстановленими представниками російських збройних формувань”.

Співаківка — невелике селище в Ізюмському районі на Харківщині, що є частиною Оскільської сільської громади. На 2023 рік там проживал о близько 100 людей.

Лісник, вважає слідство, отримав пропозицію про співпрацю для “становлення та зміцнення окупаційної влади РФ”. А невдовзі з цією метою почав спілкуватися з військовослужбовцями однієї з бригад територіальної оборони Збройних Сил України. Косенко обіцяв їм допомогти з облаштуванням позицій і розміщенням особового складу, адже добре орієнтується в Ізюмському районі та знає маршрути пересування пішки й транспортом, зокрема через лісову місцевість. Після цього, за твердженням слідства, він показав тероборонівцям будинок у Співаківці, де ті можуть проживати, та допоміг із розселенням. А також продемонстрував найзручніші та найбезпечніші маршрути проїзду.

Правоохоронці вважають, що у квітні Косенко нібито провів територією лісництва, де були місця розташування бригади тероборони, росіянина. Імʼя та дані цього чоловіка слідство не встановило, однак стверджує, що той залишив на місцевості пристрій для відстеження.

17 квітня українські захисники — десь 9 людей — їхали до села Співаківка. Водночас Косенко, за даними слідства, передав інформацію про запланований маршрут руху автомобіля з особовим складом тероборонівців, невстановленим представникам РФ. Після цього українські військовослужбовці потрапили до засідки.

— Він розповів про місця дислокації військовослужбовців ЗСУ. Армійці РФ зробили засідку за його інформацією і влаштували розстріл українських бійців. Було вбито пʼятьох, двох взяли в полон, ще двоє відступили, — зазначив прокурор.

Фотографія Юрія Косенка, яку показали під час судового засідання. Фото: Аліна Кондратенко/МІПЛ

Косенко, вважає слідство, був на місці разом з військовиками РФ та допомагав переносити захоплену зброю. Пізніше, 20 квітня, в одному з проросійських Telegram-каналів зʼявилася публікація про ліквідацію військовослужбовців ЗСУ. Росіяни додали до тексту фотографію Юрія та його прізвище, зазначивши, що він нібито передавав інформацію російським підрозділам. У дописі йшлося, що його оприлюднили саме на прохання Косенка. Також росіяни додали до публікації фото поранених українських військовослужбовців.

У прокуратурі повідомили : один із українських захисників, який повернувся з полону, під час слідчих дій впізнав Косенка на фотографії. Також він повідомив, що під час нападу росіяни зняли з нього спорядження, а на знімку у проросійському Telegram-каналі на Косенкові були каска та бронеплита, що належали йому та побратиму.

Наразі у справі немає потерпілих, відповідно не заявлені й цивільні позови.

Версія захисту

Адвокатка Галина Бондаренко зазначає: її підзахисний продовжив працювати після деокупації села, допомагав Збройним Силам України та не переховувався. Чоловіка перевіряла служба внутрішньої безпеки підприємства, під час якої, зокрема, надсилалися і запити до СБУ. Перевірку Косенко пройшов без зауважень. Однак у січні 2026-го йому повідомили про підозру та невдовзі скерували справу до суду.

У вступній промові захисниця наголосила: у діях Косенка немає складу злочину, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях. За її словами, Косенко не співпрацював із військовослужбовцями РФ, а сам перебував у полоні під час інкримінованих йому дій. Він потрапив до рук росіян 16 квітня 2022-го, коли вороже ДРГ обстріляло колону цивільних автомобілів. Косенко був в одній із машин. У тій справі його визнали свідком.

— Косенка захопили в полон військовослужбовці РФ. Це підтверджується словами свідків та очевидців, яких допитували. Але сторона обвинувачення трактує це як добровільний перехід на бік ворога. Також Косенка обвинувачують у тому, що 17 квітня він нібито передав росіянам інформацію про рух автомобіля з військовослужбовцями ЗСУ та брав участь у нападі на машину. Але допити трьох свідків спростовують цю інформацію. Слідство також посилається на допис з проросійського каналу у Telegram “Поддубный”, — заявила вона.

За словами адвокатки, у матеріалах справи немає доказів домовленості щодо співпраці Косенка з ворогом. Не зазначені місце, час та імена представників РФ, з якими він нібито вступив у змову.

— Звинуватити у попередній змові можна кого завгодно. Але невстановлене місце, невстановлені особи, невстановлений час. Не зрозуміло, на підставі чого обвинувачення дійшло висновку, що він мав на меті надати допомогу РФ, — додала Галина Бондаренко.

Галина Бондаренко, адвокатка підсудного. Фото: Аліна Кондратенко/МІПЛ

Юрій Косенко також зазначив, що росіяни захопили його у полон після обстрілу колони цивільних авто. А відпустили наступного дня, оскільки він — цивільний.

Жителі Співаківки, за словами Галини Бондаренко, підтримують Косенка та не вірять у його причетність до співпраці із загарбниками. 84 мешканці села підписали та спрямували до суду прохання ретельно розібратися у ситуації. Оскільська сільська рада надала Косенку характеристику, де зазначила, що він патріотична та порядна людина.

— Я знаю його з дитинства. Я не вірю, що він винуватий. Він людина патріотична та любить свою країну. У нього ж мама — викладачка української мови та літератури. Я тільки з хорошого боку його знаю, і у нас ніхто не вірить, що він міг, — ділиться Валерія Меркулова, інспекторка Оскільської сільської ради.

Під час окупації, за її словами, Косенко намагався нікуди не виходити з дому, з підозрілими особами не спілкувався. Лісник, додала вона, принципово не брав російську гуманітарну допомогу.

Меркулова засмутилася, коли дізналась, що йому оголосили підозру:

— Від безсилля, від такої несправедливості, — зазначила жінка.

За її словами, після деокупації Косенко разом з усіма мешканцями долучився до прибирання села.

Судовий розгляд

Зараз у суді розглядають справу по суті. Засідання 4 червня почалося з обговорення клопотання МІПЛ щодо фотозйомки. Прокурор виступив проти через безпекові ризики. За його словами, публікація фото може допомогти РФ ідентифікувати усіх, хто бере участь у розгляді справи. Адвокатка Галина Бондаренко та обвинувачений не заперечували. Захисниця додала: прокуратура опублікувала інформацію щодо цієї справи на своєму сайті.

— Тобто ви заперечуєте, щоб вас фотографували? Ви все ж публічна особа, то які безпекові загрози є? — запитав головуючий суддя у прокурора.

— Це може у майбутньому дозволити РФ ідентифікувати процесуальних керівників та прокурорів, які здійснювали провадження раніше.

— Яким чином фотографування під час засідання допоможе ідентифікувати осіб, які раніше здійснювали досудове розслідування?

— Вони [росіяни] розміщують на своїх ресурсах фото працівників, які здійснюють, на їх думку, нібито незаконні переслідування інших осіб, яких притягають за державну зраду та колабораційну діяльність.

Зрештою суд дозволив фотозйомку під час судового засідання. І перейшов до дослідження письмових доказів прокуратури. Йдеться про низку технічних документів, зокрема витяг з реєстру досудових розслідувань, постанови про визначення групи слідчих та прокурорів й підслідності. Вивчили також повідомлення про виявлення правопорушення і підстави внесення даних до реєстру досудових розслідувань.

Суддя поцікавився у прокурора, чому дані з Telegram-каналу “Поддубный”, опубліковані у 2022 році, правоохоронці опрацювали лише у серпні 2025-го. Прокурор зазначив, що це повʼязано з великим робочим навантаженням. Він додав, що деякі епізоди 2022 року досі розслідуються.

Після цього дослідили протокол огляду допису у проросійському Telegram-каналі “Поддубный” за 20 квітня 2022 року. У публікації міститься фотографія Косенка у касці, а також знімки двох поранених українських військовослужбовців.

— Обвинувачений, як ви можете прокоментувати ці фотографії? — звернувся головуючий до Косенка.

— 17 квітня, наступного дня після розстрілу колони цивільних авто російськими ДРГ, коли я був у полоні, російська ДРГ розстріляла машину з українськими військовослужбовцями. Був бій, мене залишили на галявині з двома росіянами. Бригада [росіян] пішла на розвідку, і вони взяли двох українських бійців у полон. [Потім] вони підійшли до галявини із запитанням [до мене], чи хочеш жити. На відповідь “так” вдягли на мене каску і бронежилет, дали в руки зброю. Мені сказали, що треба зробити фотографію, — відповів Косенко.

Юрій Косенко у скляному боксі під час судового розгляду його справи. Фото: Аліна Кондратенко/МІПЛ

Прокурор зазначив: один із українських військовослужбовців, зображених на фото, досі у полоні. А інший повернувся та дав свідчення:

— Він заявлений як свідок. Наразі невідомо, чи зможемо його допитати.

Запобіжний захід

Насамкінець прокурор подав клопотання про продовження Косенку арешту ще на два місяці. Він посилався на ризики його переховування від суду, втечі та вчинення інших правопорушень.

— Юрій Косенко є працівником правоохоронного органу системи лісової охорони. Він обізнаний із тактикою правоохоронної діяльності та може використати свої знання на шкоду розгляду справи, — сказав він у суді.

— Мій підзахисний не отримав клопотання, Ваша честь. А я отримала електронною поштою, — зазначила адвокатка.

Натомість прокурор заявив, що напередодні засідання скерував документ до СІЗО. Юрій Косенко сказав, що не потребує часу для ознайомлення, оскільки його позиція узгоджена із адвокаткою.

Галина Бондаренко просила суд помʼякшити запобіжний захід підзахисному — відпустити під цілодобовий домашній арешт:

— У клопотанні прокурор не наводить матеріалів, які б підтверджували наявність перерахованих ризиків. Обвинувачення повторює ті самі доводи, що й під час обрання попереднього запобіжного заходу. Кожен із ризиків має підтверджуватися конкретними доказами.

Фото: Аліна Кондратенко/МІПЛ

За її словами, якби Косенко хотів сховатися, то міг би виїхати у будь-який час, однак не зробив цього і майже чотири роки перебував за місцем проживання. Адвокатка звернула увагу і на те, що у Косенка батьки похилого віку, які потребують догляду.

Сам Юрій Косенко пояснив у суді: у 2022 році, після обстрілу російською ДРГ цивільних автомобілів, проти його волі опинився у полоні росіян. Фото, опубліковані у пропагандистському каналі в Telegram, також зроблені проти його волі. Він просив суд помʼякшити запобіжний захід, щоб мати можливість працювати та піклуватися про батьків.

— Я хочу наголосити, що я — не зрадник. Я не скоїв жодного злочину ні проти країни, ні проти людей. Відтоді я офіційно працював, допомагав батькам та жив у своєму селі. Я не переховувався. Мої керівники та колеги знали ту історію. У 2025 році я пройшов внутрішню перевірку і питань до мене не було, — заявив він.

Зрештою колегія суддів залишила Косенка під вартою ще на два місяці.

Наступне засідання відбудеться у липні.