Смілянський відповів на критику щодо російськомовної преси: "Укрпошта" діє за законом, а не "по понятіях"

Смілянський відповів на критику щодо російськомовної преси: "Укрпошта" діє за законом, а не "по понятіях"

Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський 30 червня відповів засновниці школи української мови у Львові Аліні Острозькій, яка повідомила, що поштовий оператор розповсюджує російськомовну пресу. Очільник "Укрпошти" вважає, що підприємство діє на основі чинного законодавства.

26 червня Острозька опублікувала в соцмережі повідомлення її підписниці, яка нібито побувала в київському відділенні "Укрпошти" та отримала там газету російською мовою. Під постом "Укрпошта" залишила свій коментар.

“У зв’язку зі збільшенням кількості звернення від клієнтів та працівників щодо реалізації Національним оператором російськомовних видань – інформуємо: АТ «Укрпошта» працює згідно з вимогами чинного законодавства, а саме – згідно зі статтею 25 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»: «Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їхні випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день», - відповіла команда "Укрпошти" того ж дня.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

30 червня Ігор Смілянський звернув увагу на цей випадок. Він зазначив, що за дев’ять років у держсекторі не з’їхати з глузду йому допомогли чотири прості правила:

Роби те, що потрібно, а не те, що подобається людям.

Посилай неприємних людей одразу — залишиться більше часу для добрих справ.

Стався до людей так, як хотів би, щоб вони ставилися до тебе.

Свобода слова — це ппц, як важко, але це важлива складова демократії.

“Власне, одночасно з четвертим пунктом ми і підійшли до нашої сьогоднішньої теми про зрадну зраду. Бачите, яка штука: є громадська думка, є чиїсь персональні бажання чи невподобання, а є закон. Причому в суботу, коли ми святкували День Конституції України, частина з людей, які критикують мене за російську пресу, ставила пости про ту саму Конституцію. Чи може генеральний директор "Укрпошти" Смілянський одноосібно вирішувати, яку друковану продукцію розповсюджувати, а яку — ні? “По понятіях” — так. За законом — ні. Бо сьогодні Смілянському може заманулося заборонити розповсюдження англомовних видань, бо нам дали менше зброї, завтра — угорських (тут без пояснень :)), а післязавтра — якогось окремого видання, бо вони його критикують або не від тієї політичної сили. Щоб убезпечитися від таких одноосібних рішень, у держави є інструмент. Називається — закон. І ось тут ми підходимо до цікавого: законом НЕ передбачено заборону на розповсюдження російськомовних видань. Передбачено, що якщо це російськомовна (англомовна тощо) преса, то вона має мати аналог українською мовою. Не впевнений, до речі, що The New York Times має, але, може, тому його і немає у нас у відділеннях. Чи простіше мені було б “накласти” на закон, прийняти таке одноосібне рішення і просто заборонити російськомовні видання? Та звісно! Мене б певна частина суспільства одразу полюбила, а інша, яка вважає, що не можна так порушувати закон, сиділа б тихенько, щоб не нарватися на гнів активістів. Але тут підкрадається п. 1 з мого списку… Розумієте, від наших "лаптєногих" сусідів з боліт нас відрізняє те, що ми хочемо демократію, верховенство права і свободу слова. За це ми зараз воюємо. Так ось, одноосібні рішення — це про авторитаризм і беззаконня, незалежно від того, хороші вони чи погані. Закон — і крапка. Поки не зрозуміємо це, якісних змін у країні не буде”, - написав Ігор Смілянський.

Він додав, що найлегше — звинуватити у всіх смертних гріхах "Укрпошту" або його особисто. Точно набагато легше, ніж ініціювати громадський рух за необхідні законодавчі зміни, попрацювати зі своїми народними депутатами, запропонувати законопроєкт та врегулювати питання на рівні держави. Набагато простіше, але точно - не ефективніше.

За словами Смілянського, у п’ятницю, 27 червня, на майданчику Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відбулася зустріч з видавцями друкованих медіа, де він, зокрема, порушив це питання.

“Вгадайте, яка була відповідь? Звісно, за традицією мене та "Укрпошту" звинуватили у вбивстві друкованих медіа (насправді брехня: ми доставили 55 мільйонів примірників у 2025 році, що на 1 мільйон більше, ніж у 2024 році). Але якщо заборонити російськомовну пресу, звісно, тиражі впадуть. Якщо раптом ви не знаєте, кого в цьому звинуватять, то знову можу дати підказку. Але, як я писав, навіть у цьому разі ми будемо діяти чітко за законом”, - написав Ігор Смілянський.