Вісімсот сторінок юридичної амнезії: як новий Цивільний кодекс навчить українців забувати минуле корупціонерів

Поки країна звикає до турборежиму 2.0, Верховна Рада вирішила оновити правила гри в приватному секторі так, що OSINT-спільнота та антикорупціонери почали пакувати валізи.

Новий проєкт Цивільного кодексу №15150, який «пролетів» через залу за лічені дні, пропонує українцям дивовижний коктейль із європейських термінів та азійської закритості. Під соусом захисту приватності депутати подарували бізнесу «цифровий образ», а токсичним фігурантам — право вимагати видалення своєї біографії з інтернету, якщо вона раптом «втратила суспільний інтерес». Схоже, замість дзеркала європейських стандартів ми отримали ширму, за якою дуже зручно ховати і російські активи, і борги, і совість.

28 квітня 2026 року у стінах Верховної Ради відбулася безпрецедентна стрімка зміна законодавчого курсу. Парламент оперативно зняв з розгляду попередній проєкт Цивільного кодексу (№14394), натомість блискавично вивів на арену новий – №15150, зареєстрований лише 9 квітня. У той же день профільний комітет підтримав ініціативу, а сесійна зала проголосувала її за основу.

Спікер Руслан Стефанчук та ініціатори проєкту називають це історичним кроком до оновлення приватного права. Проте для екосистеми відкритих даних (Open Data), журналістів-розслідувачів, банківського сектору та комплаєнс-систем цей документ у його нинішньому вигляді виглядає як вирок. Під гаслами захисту приватності та «цифрового образу» депутати створюють інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу (KYC/AML), дозволить компаніям приховувати «російський слід» та подарує корупціонерам легальне право переписати власну історію.

Юристи YouControl розбиралися, які саме норми проєкту №15150 несуть загрозу для прозорості та що варто змінити до другого читання.