Політичний вітер змінився? Чому Шостий апеляційний суд раптом відчув юридичну ніжність до УПЦ МП

Поки українське суспільство чекало на фінальний акорд у справі заборони московської церкви, Шостий апеляційний адмінсуд вирішив зіграти зовсім іншу мелодію. Виявилося, що багатомісячні зусилля релігієзнавців та рішення РНБО можуть розбитися об таку «дрібничку», як спосіб повідомлення адвоката про результати відводу членів комісії.

Поки ДЕСС апелювала до сайту, в УПЦ МП вимагали поштову марку — і виграли. Поки СБУ ловить батюшок із російськими паспортами, судді Шостого апеляційного ловлять «процесуальні дрібниці». Виявляється, щоб поставити на паузу ліквідацію філії РПЦ, достатньо просто образитися на відсутність конверта з маркою. Політичний вітер змінився? Чи просто в церкві занесли «молитву» в потрібний кабінет?

Це розповідь про те, як бюрократичний факап стає ідеальним подарунком для лобістів «руського міра» та чому українські суди раптом почали так чутливо реагувати на політичні протяги з Банкової.

Шостий апеляційний адмінсуд скасував наказ Держслужби з етнополітики і свободи совісті про затвердження висновку експертизи статуту УПЦ щодо зв’язків з РПЦ. У ДЕСС ситуацію не драматизують. Що ж відбувається насправді, аналізувало видання "Ділова столиця"

Державна служба з етнополітики та свободи слова опублікувала юридичне роз’яснення судового рішення. Там вказують на наступні моменти.

По-перше, судді не скасували сам висновок релігієзнавчої експертизи, а тільки наказ про його затвердження.

По-друге, мовиться не про відому експертизу про афілійованість УПЦ МП з РПЦ травня-червня минулого року, а про датовану січнем 2023 року, вона проводилася згідно з рішенням РНБО від 1 грудня 2022 року. Це дослідження встановило канонічно-церковний зв’язок УПЦ з московським патріархатом. Тобто висновки експертизи про афілійованість у цій справі взагалі не фігурують. Натомість ДЕСС дала можливість московським попам зачепитися за процедурну помилку.