Мережева корупція в дії: обвинувачений у розтраті 58 млн грн ексчиновник МО заробляє мільйони радячи іншим як обкрадати армію

Журналісти продовжують фіксувати дивовижну живучість старих корупційних зв'язків в оборонному секторі.

Ексголова департаменту держзакупівель Міноборони Володимир Гулєвич, який уже сьомий рік перебуває на лаві підсудних у справі «Трейд коммодіті» щодо розтрати 58 млн грн, не просто залишився на плаву, а перетворився на успішного «консультанта» для тих самих оборонних підрядників. Розслідування NGL.media виявило, що за три роки повномасштабної війни Гулєвич отримав майже 9 млн грн від компаній, які постачають товари для ЗСУ.

Поки Вищий антикорупційний суд повільно розглядає справу десятирічної давнини, Гулєвич разом із фігурантами тендерних змов АМКУ засновує швейні виробництва та консультує фірми, пов'язані з білоруським бізнесом. У матеріалі розплутується складна мережа сімейних активів: від мільйонних доходів 21-річної доньки до «вчасного» розлучення з дружиною та придбання елітного маєтку під Києвом за ціною, вдвічі нижчою за ринкову. Це історія про те, як відсутність законодавчої заборони на «конфлікт інтересів» після звільнення дозволяє колишнім посадовцям монетизувати старі зв'язки, ігноруючи мораль та кримінальні провадження.

Нині Володимир Гулєвич – один з шести обвинувачених у справі про розкрадання 58 млн грн на паливі для армії. Справа стосується подій десятирічної давності. Тоді Міноборони замовило палива у ТОВ «Трейд коммодіті» на 1,2 млрд грн. Але потім ціну нафтопродуктів підіймали додатковими угодами, що за версією обвинувачення, було безпідставним.

Цю справу передали до суду у 2019 році, але звільнили Гулєвича з Міноборони тільки у квітні 2020-го. Через суд він намагався поновитися на посаді головного військового закупівельника, проте марно. Вищий антикорупційний суд досі розглядає справу про розкрадання грошей на пальному для армії. Проте це не заважає Володимиру Гулєвичу отримувати кошти від підрядників Міноборони.