Судді у приймах та правоохоронці без стін: як маніпуляції з розділом «Нерухомість» нівелюють суть декларування

Зафіксована чергова тривожна аномалія в українській системі електронного декларування: кількість посадовців, які офіційно не мають жодного місця проживання, зросла до приголомшливих 64 тисяч осіб.

Попри чітку вимогу закону вказувати не лише право власності, а й будь-який тип користування — від оренди до безкоштовного проживання у родичів — судді, депутати та правоохоронці роками залишають розділ «Нерухомість» порожнім. Розслідування журналістів NGL.media викриває абсурдні випадки: від суддів із зарплатою 100 тисяч гривень, що «ночують десь», до депутатів, які купують домашні кінотеатри вартістю понад 300 тисяч, офіційно не маючи квартири, куди їх можна поставити.

Журналістка Марія Горбань аналізує, як «старі звички» та виправдання про «незнання законодавства» стали зручною ширмою для приховування реального майнового стану. Поки НАЗК фізично не в змозі перевірити понад 600 тисяч щорічних звітів, обираючи для аналізу лише 1200 найбільш ризикових, тисячі держслужбовців фактично виводять свій побут із поля зору громадськості. Це історія про те, як декларація з інструменту прозорості перетворюється на фікцію, де статки вимірюються золотими годинниками, а дах над головою залишається «невидимим» для закону.

«Так склалося, що немає в мене нерухомого майна», – сумно констатує колишній голова одного з полтавських судів Анатолій Потетій. Його декларація виглядає майже порожньою: старий власний автомобіль, ще один орендований – і жодного житла чи іншої нерухомості. Складається враження, що він живе на вулиці.

В Україні десятки тисяч таких держслужбовців як цей суддя. Хоч закон вимагає декларувати будь-який тип користування житлом – не лише власність, але й оренда чи безкоштовне приживання у «приймах», вони роками залишають поле «обʼєкти нерухомості» у декларації порожнім. За даними NGL.media, майже 46 тис. українських держслужбовців «декларують бездомність» упродовж щонайменше двох років, за останній рік – понад 64 тис. посадовців.

Такі декларації не відображають майновий стан того чи іншого посадовця – а отже порушують саму суть публічного декларування.