Вбивство Каті Гандзюк. Реконструкція одного з головних злочинів десятиліття

Історія нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк — один із символів періоду між Революцією Гідності та повномасштабним російським вторгненням — корумпований місцевий чиновник розправився з громадською активісткою за допомоги кримінального авторитета та ветеранів АТО.

Потім намагався уникнути покарання, але у підсумку громадські активісти змусили правоохоронців заарештувати та судити не тільки виконавців, але й організатора та зрештою, замовника злочину. Вивчивши матеріали судового процесу і вироки виконавцям, пособнику, організатору та замовнику, кореспондент «Ґрат» Максим Каменєв реконструював напад на Катерину Гандзюк і розповідає, як у суді довели вину всіх обвинувачених.

Напад

У вівторок, 31 липня 2018, року Катерина Гандзюк прокинулася рано. Потрібно було встигнути на нараду до міської ради, де вона працювала керуючою справами. Катерина була не типовою чиновницею. У 33 роки разом з чоловіком вона мешкала у двокімнатній квартирі батька, у спальному районі Херсона, хоча займала високу посаду у міськраді.

Автомобіля у Катерини не було, на роботу її відвозив водій на службовій машині, яку Гандзюк ділила разом із колегами — заступниками міського голови Володимира Ніколаєнка. Тож, водія потрібно було викликати заздалегідь. О 8 ранку Катерина зателефонувала йому і почала збиратися.

За 40 хвилин водій передзвонив і сказав, що чекає під під’їздом. Гандзюк зібрала речі і поспішила до автомобіля. Вийшовши з під’їзду, вона підійшла до задніх дверей і раптом відчула, як на неї хлюпнуло щось тепле.

Озирнувшись, Катерина побачила хлопця, який втікав. На ньому була чорна футболка з безліччю білих написів, шорти і кепка. Років 20-25-ть, невисокий, з підкачаними кривими ногами. Він біг до сусіднього будинку, неподалік стояв ще один хлопець і спостерігав за втікачем.

«Я побачила, що по руках стікає розплавлений одяг, тому зрозуміла, що це кислота або якась хімічна речовина. Я скинула інший одяг і закричала», — згадувала пізніше Гандзюк в інтерв’ю, яке дала в лікарні адвокатці Євгенії Закревській.