Рейтинг проти армії: Чому Зеленський уникає реакції на вбивства військових ТЦК у тилу

2 квітня у Львові вбили військовослужбовця ТЦК. Знову. А реакції від верховного головнокомандувача немає. Знову. Поки у Вінниці фіксують новий напад із ножем на представників центрів комплектування, військова та ветеранська спільноти б’ють на сполох через «мовчазну згоду» верховного головнокомандувача.

Відсутність публічного засудження насильства з боку президента Зеленського багато хто сприймає як спробу дистанціюватися від токсичної теми мобілізації заради збереження високих політичних рейтингів. Проте ціна такого мовчання — життя людей у пікселі, які стали заручниками дегуманізаційних кампаній в інфопросторі. У новому розборі hromadske аналізує, чи є відсутність позиції президента формою легалізації вуличного насильства. Експерти та військові наголошують: мобілізація — це не лише справа Генштабу, а персональна відповідальність очільника держави.

Поки Міністерство оборони під керівництвом Михайла Федорова готує пакет «системних рішень», тил ризикує перетворитися на зону бойових дій проти власних захисників. Чому державна комунікація програла Telegram-каналам, чи допоможе фінансова мотивація повернути повагу до армії та які правові запобіжники мають негайно з’явитися для захисту тих, хто здійснює оповіщення — читайте у матеріалі.

Мовчання як позиція?

Військова й ветеранська спільноти очікували від президента Зеленського, який не висловлював засудження щодо попередніх нападів на військовослужбовців ТЦК та СП, негайної реакції на нове вбивство у Львові.

«Президент Зеленський жодного разу у своїх щоденних зверненнях не засудив такі напади (поправте, якщо пропустила). І це має вигляд не просто мовчазної згоди! Це має вигляд легалізації!» — написала Анастасія Блищик, яка після народження дитини звільнилася з лав ЗСУ та стала на облік як офіцерка запасу.