Втома, страх чи саботаж? Хто насправді зриває голосування в Раді та чи винні в цьому справи НАБУ

Березень 2026 року став моментом найглибшої кризи для Верховної Ради ІХ скликання. Скасовані засідання, передчасно закриті сесії та повний провал урядових законопроєктів, від яких залежить фінансування від МВФ та ЄС, свідчать про фактичний параліч законодавчої влади.

Поки керівництво фракції «Слуга народу» скаржиться на «втому та страх перед НАБУ», а президент пропонує депутатам вибір між сесійною залою та фронтом, Рух ЧЕСНО проаналізував реальну статистику голосувань.

Аналіз показує: депутати не зникли фізично — у залі стабільно перебувають понад 300 обранців. Проте «монокоаліція» остаточно втратила здатність ухвалювати рішення самостійно. Кількість голосів «за» від президентської фракції впала до історичного мінімуму — в середньому 160 на засідання, а реальне боєздатне ядро «слуг» скоротилося до критичних 111 осіб. Чому депутати почали «зливати» ініціативи уряду Свириденко, хто з фігурантів кримінальних справ продовжує справно тиснути зелену кнопку, а хто з лідерів фракції опинився у списку найбільших бунтівників?

На останньому пленарному тижні депутати провалили всі урядові законопроєкти, зокрема й ті, що необхідні для отримання грошей від ЄС та МВФ. А засідання протягом 2026 року знову і знову закривали передчасно через брак голосів навіть під час сигнальних голосувань.

І ось новий пленарний тиждень теж опинився під загрозою. Кілька депутатів написали, що засідання Ради в цей вівторок, 24 березня, скасували, бо не назбиралось законопроєктів для розгляду.

На тлі цього перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець заявив про “втому, розгубленість і страх” серед монобільшості і що ядро “слуг” скоротилось до 111 нардепів. А ще один депутат монобільшості Данило Гетманцев сказав, що "Рада зламалася".

Натомість президент Володимир Зеленський у відповідь на збої в парламенті запропонував народним обранцям вибір: працювати в Раді або йти на фронт.

Причин паралічу з голосами прозвучало одразу кілька: страх депутатів перед НАБУ, небажання розплачуватися рейтингом за непопулярні урядові рішення, образа на Банкову, яка зробила нардепів цапом-відбувайлом за ліквідацію незалежності НАБУ і САП, розчарування через Міндічґейт чи банально втома від роботи в Раді сьомий рік поспіль.