«Первый блин комом», «скрасить одиночество». Мовознавиця назвала правильні українські відповідники відомих російських ідіом

Часто буквальний переклад відомих фраз з інших мов може призвести до неточностей або помилок в українській. Мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома» роз’яснила, як правильно адаптувати поширені російські ідіоми та розповіла про нюанси вживання слів.

Ольга Васильєва зазначає, що у виразах «сніжний ком» та «млинець комом» варто спершу розмежувати прикметники «сніговий» і «сніжний». Обидва слова утворюються від «сніг» і є нормативними, але мають різне значення:

«Сніговий» вживається як відносний прикметник, означаючи «зроблений зі снігу» (наприклад, сніговий ком).

«Сніжний» є якісним прикметником, вказуючи на якість або властивість (наприклад, сніжна зима).

Саме тому російське «снежный ком» правильно перекладається як «снігова груда». А для відомого російського вислову «первый блин комом» мовознавиця пропонує не дослівний, але семантично точний український відповідник: «перший млинець нанівець».

Щодо перекладу російської фрази «скрасить одиночество», Ольга Васильєва зазначає, що в українській мові є дієслово «скрашувати», хоча воно фіксується лише у нових словниках. У старих словниках це слово не зустрічається.

Натомість існує дієслово «личкувати», що має схоже значення – «робити красивішим, привабливішим, приховуючи недоліки, вади». У словнику синонімів Караванського, окрім «личкувати», також є варіанти «нівелювати» та «уприємнювати».

З усіх запропонованих варіантів мовознавиця виділяє «уприємнювати самотність» як найбільш вдалий, оскільки він є «семантично прозорішим».

Ольга Васильєва радить користуватися словником синонімів та російсько-українським словником складної лексики Караванського. Вона зазначає, що в цих джерелах є багато «гарної лексики», деякі слова є новотворами, але утворені за наявними в мові моделями. Прикладом такого вдалого новотвору є слово «ненавчéнний» (рос. необучаемый) за аналогією до «незбагненний, нездійсненний» тощо.

Нагадаємо, у сучасному українському мовленні часто побутує хибна думка, що слово «роковини» слід вживати лише щодо сумних дат, тоді як «річниця» – для позитивних подій. Проте це не відповідає історичним та словниковим нормам української мови.

До слова, у сучасному українському мовленні часто виникає питання щодо правильного вживання прислівників «українською» та «по-українському». Мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома» роз’яснила нюанси їх використання, наголосивши на багатозначності варіанту «по-українському».

Мовознавиця зазначила, що прислівник «по-українському» часто викликає здивування або навіть відторгнення у деяких мовців через недостатню обізнаність. Однак, за її словами, це цілком коректна лексема.