Небезпеки законопроєкту №12030 про психічне здоров’я: лобізм та можливість корупції

22 листопада 2024 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №12030 щодо реформування сфери психічного здоров’я. Комітет ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Редакція розслідувань Суспільного спробувала розібратись, як новий закон може вплинути на роботу галузі та чому експерти наполягають на його доопрацюванні.

Через повномасштабне вторгнення близько 15 мільйонів українців потребуватимуть психологічної допомоги. Так у 2023 році заявляло Міністерство охорони здоров’я. Проте в законодавстві досі немає визначення термінів "психічне здоров’я" і "психологічна допомога". 21 листопада Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №12030 "Про систему охорони психічного здоров’я України", який мав би заповнити прогалини у законодавстві, але його критикують як урядовці, так і психотерапевти.

Читайте також Українці вважають що "Слуга народу" у ВР найбільше перешкоджає розвитку держави

Нацкомісія замість координаційного центру

Законопроєкт №12030, який у вересні 2024-го подали до Верховної Ради, пропонує створити Національну комісію з питань психічного здоров’я. Вона має регулювати програми підтримки психічного здоров’я, а також реєстратрувати надавачів послуг у галузі психотерапії та контролювати якість наданих послуг.

Подібні функції регулятора вже виконує Координаційний центр з психічного здоров’я, створений у 2023 році й підпорядкований Кабміну. Інституція виступає своєрідним посередником між міністерствами, органами місцевого самоврядування, науковою спільнотою. Працює вона за підтримки міжнародних ініціатив ВООЗ, проєктів USAID тощо. Особливим фокусом центру є просування всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?", яку запровадила дружина президента Олена Зеленська.

Ініціаторка законопроєкту №12030, депутатка від "Слуги народу" Лада Булах, так коментувала потребу в Національній комісії з питань психічного здоров’я: "Завдяки лідерству першої леді Олени Зеленської в Україні активно ведеться робота над створенням комплексної системи охорони ментального здоровʼя. Вона включає як медичну, освітню, соціальну, так і комунікаційну складові. Але для того, щоб цей "оркестр" різних напрямів збереження ментального здоровʼя грав синхронно, необхідний диригент".

Експерти з незалежних асоціацій психотерапії у коментарях редакції розслідувань Суспільного висловили занепокоєння, що національна комісія дублюватиме повноваження координаційного центру, але члени комісії матимуть ширші повноваження.

Стаття 39 проєкту Закону про психічне здоров’я пояснює роль Національної комісії в сертифікації психотерапевтів. Скриншот з сайту Верховної Ради України

Члени на громадських засадах як ризик

Національна комісія, відповідно до поданого проєкту закону, буде постійним колегіальним органом у сфері управління Кабінету Міністрів. У її склад мають увійти представники міністерств та саморегулівних організацій, як-от асоціацій психотерапевтів.

6 листопада була нарада, яку проводила депутатка Лада Булах, щодо нового законопроєкту. За словами джерела Суспільного, присутнього на ній, один із народних депутатів зауважив, що ніхто з фахівців професійних асоціацій не брав безпосередньої участі у створенні законопроєкту.

"Закони так не пишуться, десь під столом. Відсутність публічних обговорень із найбільшими асоціаціями, що представляють інтереси фахівців, викликає питання щодо прозорості процесу розробки законопроєкту", — каже Яна Українська, керівниця Центру психічного здоров’я мережі медичних центрів "Добробут", і додає про ще дві, на її думку, проблеми: у проєкті немає норм, які б декларували виборчий процес членів нацкомісії, та сама нацкомісія буде не незалежним органом, бо підпорядковуватиметься Кабміну.