Пункт божевілля Христини Алчевської або як навчити грамоті тисячі жінок всупереч заборонам імперії

Христина Алчевська здобула освіту потайки, мріяла навчати жінок і створила одну з найуспішніших недільних шкіл свого часу. Присвятила життя просвітництву, популяризації української мови та боротьбі за право жінок на освіту.

Встановила на власному подвір'ї перший в Україні пам'ятник Шевченку, нагадує видання ЕСПРЕСО.

Походження та ранні роки

Христина Журавльова, а після заміжжя Алчевська, народилась 16 квітня 1841 року на Чернігівщині. Учителька, організаторка народної освіти, меценатка і письменниця. Засновниця Харківської жіночої недільної школи та дружина засновника міста Алчевськ Олексія Алчевського. Мати Дмитра – кандидата природничих наук, Григорія, Ганни – викладачки в жіночій недільній школі, Миколи, який став театральним критиком та автором першого букваря для дорослих українською мовою, Івана та Христини Алчевських.

Її батько – Данило Журавльов, був викладачем російської словесності в міському училищі, а мама – Аннет Миколаївна Вуїч – дворянка за походженням, мала сербське й румунське коріння.

Освіту Христина здобула самотужки, підслуховуючи під дверима, як найнятий за п’ять карбованців семінарист навчав грамоти братів, писали "Українки". Пізніше вона брала їхні підручники й самостійно вчилася за ними. Багато читала, що й стало для неї порятунком і розрадою, коли померла мати. Тоді дівчині виповнилось 16 років, й вона зрозуміла, що ніхто більше не заступиться за неї.

Понад усе вона мріяла стати вчителькою, бо хотіла дати іншим жінкам те, чого була сама позбавлена, – освіту. Про це вона пізніше писала у листі до Івана Франка: "Кажуть, у кожної людини є свій пункт божевілля. Моїм пунктом була думка навчити грамоті якомога більше жінок. Мені здавалося завжди, що чоловік набагато щасливіший у цьому. Що стосується жінки, то живуть упередження проти її освіти, починаючи з хати і закінчуючи палатами".

Друкувала статті у яких закликала вчитися самостійно й навчати інших у народних школах. Одна її поезія настільки вразила молодого харківського підприємця Олексія Алчевського, що він, не знаючи імені авторки, написав у редакцію. Зав’язалося листування. За рік після знайомства, у 1862-му, закохані одружилися. Христина, вже Алчевська, разом з чоловіком переїхала до Харкова. Того ж року вона заснувала Харківську жіночу недільну школу.