80 років тому Нюрнберг визначив «злочин агресії». Колись так засудять і Росію

Рівно 80 років тому, 20 листопада 1945 року, розпочався суд переможців над нацистськими злочинцями. Цей міжнародний судовий процес довжиною майже в рік, організований одразу після закінчення Другої світової війни, став своєрідним проміжком між умовним «учора», коли союзники пліч-о-пліч боролися проти нацизму, і умовним «завтра», коли вони опиняться по різні сторони «окопів» Холодної війни.

Нюрнберг підбив підсумки вчорашньої ситуативної дружби й намітив холодну ввічливість наступних десятиліть протистояння. Втім, головний його здобуток – це спільний вирок, винесений нацистському Злу, зазначає Укрінформ.

УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ: РІЗНІ ВАГОВІ КАТЕГОРІЇ, СПІЛЬНА МЕТА

Чи всі союзники – учасники судового процесу вийшли з війни в однаковому стані? Французи, попри героїчну боротьбу і рух Опору, все ж мали дещо заплямовану репутацію – колаборація режиму Віші з німцями далася взнаки. Але вони намагалися «тримати лице». Британці були виснажені. Фактично рік (1940 – 1941) вони сам на сам протистояли гітлерівській Німеччині.

Радянський Союз найбільше серед союзників постраждав від війни: десятки мільйонів жертв – військових і серед цивільного населення; руїни міст і сіл, страждання людей, повсюдні наслідки нечуваного насилля. Натомість американці, вийшовши зі свого традиційного «заокеанського» ізоляціонізму і вступивши у бойові дії, потужно зміцнилися – і економічно, і політично.

Вони почувалися переможцями і вважали себе рятівниками Європи. Тож у кожної зі сторін цього політичного квартету була власна версія війни. І вона дещо відрізнялася від версії інших. Чотири країни-учасниці Міжнародного військового трибуналу (МВТ) мали різні судові системи, різні політичні та правові традиції. А як щодо німців – нацистських злочинців? Вони не визнавали вину й затято боролися щодня впродовж усього процесу, доводячи власну невинуватість. Їхній головний меседж – Німеччина розпочала війну превентивно.