Дипломатичні "шахи" гетьмана Івана Мазепи

Найпопулярнішою працею з геополітики вважають книгу Збіґнєва Бжезинського "Велика шахівниця". У часи Івана Мазепи не знали, що таке геополітика. Але гра в шахи вже набувала популярности серед освіченої європейської публіки.

Український гетьман також полюбляв проводити час біля дошки з фігурами. До того ж він непогано орієнтувався у міжнародних справах і був хорошим дипломатом. Однак численні таланти не вберегли його від фіаско наприкінці земного шляху. Що пішло не так у великій політичній грі, яку розіграв гетьман? Чи були хоч якісь шанси на успішний ендшпіль? Видання "Локальна історія" розповідає про події тих часів.

"А не десь у корчмах"

Батьком майбутнього гетьмана був білоцерківський шляхтич Адам Мазепа-Калединський. У часи Козацької революції він посів уряд городового отамана Білої Церкви. Свого сина Адам вирядив до Варшави, до двору польського короля Яна ІІ Казимира. "Навчатися поводженню з людьми біля королівської особи, а не де-небуть у корчмах", — як згадував потім сам Іван. Також молодому шляхтичеві випала нагода здійснити освітню подорож найкращими європейськими університетами.

Портрет Івана Мазепи з Дніпровського історичного музею Фото: wikipedia.org

Іван мав вроджені дипломатичні здібності, він здобув ґрунтовну освіту і прекрасно знав іноземні мови — крім майже рідної польської, володів латиною, німецькою, італійською, турецькою, татарською. Це відкривало перед молодим і амбітним юнаком хороші перспективи. У Варшаві Мазепа активно занурився у політику. На початку був маленьким "гвинтиком": їздив як посланець до козацьких гетьманів в Україну, до хана на Кримський півострів.